Після митного оформлення імпортованого електромобіля під час його подальшої експлуатації у господарській діяльності підприємства обов’язок зі сплати екологічного податку не виникає. Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (Податковий кодекс України, пп. 240.1.1), тоді як транспортні засоби належать до пересувних джерел і не визнаються об’єктом оподаткування (Податковий кодекс України, пп. 14.1.230). Податки у вигляді ПДВ, акцизного податку та ввізного мита сплачуються безпосередньо на етапі митного оформлення. При цьому операції з ввезення та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (коди УКТ ЗЕД 8703 80 10 10, 8703 80 90 10 та інші), тимчасово, до 1 січня 2026 року, звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України. Акцизний податок щодо електромобілів справляється при їх ввезенні на митну територію України згідно з пп. 212.1.2 та пп. 215.3.5-1 Податкового кодексу України.

Підприємство зобов’язане повідомити контролюючий орган про появу нового об’єкта оподаткування — автомобіля — шляхом подання повідомлення за формою №20-ОПП протягом 10 робочих днів з дати державної реєстрації транспортного засобу. У повідомленні зазначається код ознаки надання інформації «1» (первинне повідомлення), тип об’єкта оподаткування «20» — автомобіль, місцезнаходження об’єкта (адреса стоянки або гаража), стан об’єкта «2» — експлуатується (або «1» — готується до введення в експлуатацію), а також вид права на об’єкт «1» — право власності.

Витрати на електричну енергію, спожиту для заряджання електромобіля на складі підприємства, визнаються витратами підприємства як оплата послуг з постачання електроенергії. Спеціальних норм щодо обліку електроенергії для зарядки електромобілів законодавством не встановлено, тому порядок обліку визначається підприємством самостійно та закріплюється в наказі про облікову політику.

За одним варіантом вартість спожитої електроенергії безпосередньо відноситься на витрати того напряму діяльності, у якому використовується автомобіль (адміністративні, виробничі, збутові тощо). Бухгалтерське проведення: списання вартості електроенергії на витрати — Дт 92 (або 91, 93, 23) – Кт 631 (або 685).

За іншим варіантом вартість електроенергії може попередньо обліковуватися як витрати майбутніх періодів з подальшим поступовим списанням у міру використання автомобіля. У такому разі застосовуються проведення: відображення вартості заряджання — Дт 39 – Кт 631; списання частини витрат у звітному періоді — Дт 92 (або 91, 93, 23) – Кт 39.

Незалежно від обраного способу обліку, для підтвердження господарського характеру витрат доцільно мати внутрішні первинні документи довільної форми, у яких фіксується пробіг автомобіля, обсяг спожитої електроенергії (за даними лічильника або технічних показників) та її вартість, визначена на підставі рахунків постачальника електроенергії.

Раді допомогти, звертайтесь ще!