Питання щодо резерву сумнівних боргів та їх списання

1. Чи повинні були ми нарахувати резерв сумнівних боргів, коли звернулися до суду з питанням повернення коштів?

На нашу думку, якщо в межах укладеного договору Ви вже маєте дебіторську заборгованість як фінансовий актив (очікуєте повернення коштів), то вважаємо, що Ви могли нарахувати резерв сумнівних боргів коли звернулися до суду про стягнення коштів (а не поставки товарів).

Проте, така заборгованість постачальника за договором вже мала б обліковуватись не на Дт 631, а наприклад на Дт 377 (як розрахунки з іншими дебіторами).

НПСБО 10 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text) визанчає наступне:

" 7. Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим
активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості,
призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за
чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної
вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних
боргів."

2. На вашу думку, коли ми повинні списати даний борг на витрати?

На нашу думку, списати цей борг Ви маєте тоді, коли у Вас вже не буде підстав для стягнення цього боргу - або судовий виконавець винесе поставнову про закриття виконавчого провадження за відсутністю майна боржника, або Ви пропустите строк повторного звернення до судового виконавця про стягнення заборгованості.

Закон про виконавче провадження № 1404 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n727) визначає наступне:
"ст. 3 "Рішення, що підлягають примусовому виконанню. Виконавчі документи"
"1. Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
1-1) судові накази;
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;.."
ст. 12 "Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання..."
"1. Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
2. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
...5. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
6. Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції."
ст. 26 "Початок примусового виконання рішення
1. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:
1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;..."
ст. 37 "Повернення виконавчого документа стягувачу"
1. Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:
1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;
2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
...5. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди..."
ст. 39 "Закінчення виконавчого провадження
1. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:
...7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;..
також р. ХІІІ Прикінцеві положення цього закону визначено наступне в п. 10-2:
"Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні...
...4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;"

Отже, на сьогодні списати дебіторську заборгованість резидентів, по яким відкриті виконавчі провадження і строк 3 роки (ст. 12 Закону № 1404) не сплив на початок воєнного стану, - неможливо.
Якщо ж строк виконання вичерпався, Ви мали право повторно подати до виконання ці документи так само протягом 3 років (ст. 37 Закону № 1404).
Тому, на нашу думку, на даний час списання такої заборгованості неможливе.

3. Чи є цей борг безнадійний згідно ПКУ?

Ознаки безнадійної заборгованості з позиції ПКУ наведені в п. 14.1.11 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20251005#n256):

"14.1.11. безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов’язання є недійсними;..."

4.Чи виникатиме податкова різниця при списанні?

При списанні безнадійної заборгованості виникають такі податкві різниці - ст. 139 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20251005#n10685):

"139.2.1. Фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

139.2.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу..."

Тому, якщо Ви зараз спишете цю заборгованість в бухобліку на витрати (дт 944 Ки 631), то буде коригування фінрезультуту тільки на збільшення

4.При якій умові ми відобразимо витрати в декларації з прибутку?

окремо операція списання заборгованості не відобаражється в декларації з податку на прибуток в декларації відображається фінрезультат до оподаткування (рах. 79), який може коригуваттися на різниці прописані в ПКУ (п. 134.1.1 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20251005#n10624)

Раді допомогти, звертайтесь ще!