Компенсація витрат на паливо: податкові наслідки та обмеження

Так, можливо відшкодовувати витрати працівника. Але, для цього потрібні належне документальне оформлення.

Працівник має право заправити службовий автомобіль за власні готівкові кошти, після чого підприємство може компенсувати понесені витрати як підзвітні. Таке відшкодування не вважається доходом працівника і, відповідно, не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовим збором, за умови, що пальне використано виключно в господарській діяльності підприємства, а витрати документально підтверджені.

Підтвердженням цільового використання пального є авансовий звіт працівника з доданими оригіналами фіскальних чеків з АЗС. Крім цього, обов’язковим є подорожній лист або інший затверджений на підприємстві аналогічний документ, у якому зазначаються маршрут, пробіг, кількість витраченого пального та мета поїздки. Саме ці документи засвідчують зв’язок між витратами і господарською діяльністю підприємства.

Якщо ж буде встановлено, що пальне використовувалося в особистих цілях, то сума компенсації розцінюється як додаткове благо відповідно до підпункту «е» пункту 164.2.17 Податкового кодексу України. У такому випадку на суму компенсації нараховується ПДФО за ставкою 18% із застосуванням «натурального» коефіцієнта (1,219512), а також утримується військовий збір у розмірі 5%

Таким чином, обмеження щодо таких компенсацій полягають не в самій можливості відшкодування, а в необхідності чіткого документального підтвердження службового характеру витрат. Лише за цих умов підприємство має право не обкладати такі суми ПДФО та військовим збором.

Раді допомогти, звертайтесь ще!