7eminar | Особистий консультант

ІР

Ірина

26.11.2025 | 16:01

Відповідь надано

Податкові ризики списання заборгованості за валютними операціями в ЗЕД

ТОВ загальна система, платник ПДВ. ТОВ має договір з нерезидентом 1 (покупець) з Тереччини. Станом на 01.11.25 за нерезиднтом 1 рахується К-т заборгованість(не відвантажено товар), яка виникла у жовтні 2022р. У контракті не вказано законодавством якої країни керуватися при здійсненні операцій між ТОВ та нерезидентом 1. ТОВ має впевненість , що товар не буде відвантажено, передоплата поветатися не буде. Чи може ТОВ списати в дохід К-т заборгованість за результатими інвентаризації ст на 01.01.2026р? Чи враховуються в даному випадку "карантинні" та "воєнні" призупинення строків озовної давності? Які податкові ризики має ТОВ при списанні К-т заборгованості в дохід у 2025 році?

ЛК

Лідія, консультант

експерт

27.11.2025 | 22:11

Очікує відповідь

Зазвичай строки позовної давності і міжнародному праві становлять 4 роки, якщо інше не передбачено договором.
Такий строк встановлений ст.8 Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_002#o60

В межах цих строків контрагент може подати на вас до суду та стягнути таку заборгованість (зобов'язати повернути кошти) в примусовому порядку. Тому навіть при списанні її в дохід це не означатиме, що зобов'язання перед покупцем припинені вами в односторонньому порядку.

На період дії карантину та воєнного стану перебіг позовної давності призупинено як мінімум в Україна. Це означає, що час з початку дії воєнного стану (24.02.2022) не зараховується до строку позовної давності. Оскільки ваша заборгованість виникла у жовтні 2022 року, строк позовної давності щодо неї фактично почав спливати лише після 04.09.2025 року , коли такі строки відновилися.
Як це може співвідносити з законодавством Туреччини - про це краще уточнити у юристів.

Вважаємо, що списати заборгованість саме на підставі спливу строку позовної давності у 2025 чи на початку 2026 року неможливо, оскільки строк не сплив через його призупинення.

Якщо ви спишете таку заборгованість в дохід в 2026 році на підставі інвентаризації, то з одного боку податкова може бути і "не проти", адже санкцій саме за завищення доходу та податку на прибуток немає.
Проводки при цьому будуть Дт 632 - Кт 717.

Але теоретично може виникнути ризик донарахування саме по ПДВ за ставкою 20%. Адже якби ви здійснили експорт, то такі б операції підпадали під оподаткування за ставкою ПДВ 0%.
В разі списання отриманої передплати податкова може вважати цю передплату як використану в негосподарській діяльності і вимагати донарахування ПДВ за ставкою 20%, хоча формально ви і не здійснюєте в такому випадку постачання товарів чи послуг в межах території України.

Тому у вашому випадку, можливо, є сенс отримати ІПК. А також, якщо можливо, попросити листа від нерезидента чи додаткову угоду про прощення боргу з його сторони, що дасть змогу визнати такий аванс, наприклад, безповоротною допомогою і точно не потребуватиме донарахування ПДВ.