Якщо подальше використання виключене, такий спецодяг втрачає господарську цінність для підприємства. У цьому разі його доцільно списати як непридатний.
Для цього створюється комісія, яка проводить огляд і складає акт списання з відповідним обґрунтуванням (наприклад, санітарна непридатність). Залишкову вартість відносять до витрат підприємства.

Якщо звільнений працівник має бажання, йому можна запропонувати викупити спецодяг.
Для цього потрібна заява працівника, наказ керівника і оформлення документів на відпуск. Оплата можлива через касу чи шляхом утримання із зарплати (за згодою). Такий продаж є операцією постачання, що підлягає ПДВ — не нижче залишкової вартості згідно з п. 188.1 ПКУ. Примушувати придбати одяг неможливо, стягнення вартості спецодягу з працівника є неправомірним, якщо він повернув його у визначеному порядку., тбто це тільки добровільно.

Якщо спецодяг точно не буде використано, зберігати його недоцільно: це створює фіктивну активність у бухгалтерському обліку та витрати на утримання.

Законодавчі вимоги прямо не регламентують порядок дій у подібних випадках. Проте, керуючись Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 та Інструкцією № 291 (Наказ Мінфіну від 30.11.1999 № 291), підприємство має право списувати активи, що втратили корисність або не можуть бути використані в господарській діяльності. Якщо спецодаяг обліковувася як МШП або МНМА, наслідки з ПДВ відсуні. Якщо ж він обліковувася як ОЗ, не нараховувати ПДВ можна тільки за умови оформлення акту списання, де чітко вказано про висновок комісії непридатність об’єкту до подальшого використання. Інакше, нараховується ПДВ на залишкову вартість ОЗ як об’єкта, що був ліквідований за самостійним рішенням платника податку (п. 189.9 ПК)

Раді допомогти, звертайтесь ще!