Як правильно списати часткову вартість зруйнованої будівлі

Якщо у вашого підприємства — на загальній системі — частково зруйнована будівля, яка є основним засобом, наприклад внаслідок вибуху чи іншої форс‑мажорної події, можна діяти так.

Облік та документування
Спершу необхідно оформити належні первинні документи: створити комісію зі списання чи оцінки пошкоджень, зафіксувати факт та обсяг руйнування (наприклад актом огляду, актом пошкодження, висновком спеціаліста або держоргану) і скласти акт часткової ліквідації чи списання відповідної частини основного засобу (див. (п.п. 41 і 43 Методрекомендацій № 561). Потім в бухгалтерському обліку зменшується первісна/переоцінена вартість об’єкта та відповідна сума накопиченого зносу (якщо вона окремо виділена). Документально -

на основі огляду ОЗ комісія повинна скласти акти на списання основних засобів.
На сьогодні є чинні форми таких актів, затверджені наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818. Але за бажанням можна розробити інші акти на списання. Умова тільки одна: вони повинні містити всі обов’язкові реквізити первинного документа, перелічені в п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Для підтвердження форс-мажорних обставин (що важливо для ПДВ) доцільно мати додаткові документи, наприклад:

Акт про пожежу, виданий ДСНС (якщо була пожежа).
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення.
Сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини.

Бухгалтерський облік

Первісна (переоцінена) вартість та знос будівлі зменшуються на суму первісної вартості та зносу ліквідованої частини (Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", п. 35).

Визначення вартості ліквідованої частини: Якщо в первинних документах вартість зруйнованої частини не виділена окремо, її можна оцінити у сумі витрат на заміну (тобто за вартістю майбутнього відновлення) (Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів №561, п. 46).

ОЗ, який комісія визнала непридатним до використання, а керівник підприємства з нею погодився, слід списати з балансу (п. 33 НП(С)БО 7)- або списати тілки частниу, що ліквідується. .

Для цього в бухгалтерії на підставі акта на списання ОЗ виконують такі операції:

1) припиняють нараховувати амортизацію з місяця, наступного за місяцем ліквідації об’єкта ОЗ (п. 29 НП(С)БО 7). Якщо застосовувався виробничий метод – з дати, наступної за датою ліквідації об’єкта ОЗ;

2)Списують суму накопиченого зносу, що припадає на зруйновану частину будівлі:

Дт 131 «Знос основних засобів» Кт 103 «Будівлі та споруди».
Списано залишкову вартість зруйнованої частини на інші витрати:

3) Дт 976 «Списання необоротних активів» Кт 103 «Будівлі та споруди».

4) усі витрати, пов’язані з ліквідацією ОЗ (заробітна плата персоналу, зайнятого на демонтажі ОЗ, нарахований ЄСВ на його зарплату, використані матеріали під час демонтажу чи розбирання ОЗ, послуги сторонніх організацій тощо) списують на інші витрати періоду проведенням Дт 976 – Кт 661, 651, 631, 20, 22 тощо;

5)якщо після розбирання чи демонтажу ОЗ утворилися запаси (запчастини, будматеріали тощо), то їх оприбутковують на баланс. Водночас, якщо:

підприємство планує їх продавати, то запаси оприбутковують за чистою вартістю реалізації;
підприємство планує використовувати їх у своїй господарській діяльності, то такі активи оприбутковують за ціною можливого використання.
Існує два підходи до оприбуткування запасів від ліквідації ОЗ:

-через визнання на вартість отриманих запасів доходу (Дт 20, 22, 28 – Кт 746):

-через виокремлення із вартості ОЗ, що ліквідується, запасів до ліквідації ОЗ (Дт 20, 22, 28 – Кт 103).

Податкові наслідки.

Подчнемо із ПДВ, оскільки його вплив тут найбільший:

За загальним правилом ліквідація об’єкта ОЗ за самостійним рішенням платника є постачанням для цілей ПДВ (пп. «д» пп. 14.1.191 ПКУ, п. 189.9 ПКУ). Тому у випадку ліквідації ОЗ здається, що платнику ПДВ доведеться нарахувати податкові зобов’язання відповідно до вартості об’єкта ОЗ, але не нижче від його балансової вартості (п. 188.1 ПКУ). https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/820805.html?utm_source=chatgpt.com

У п. 189.9 ПКУ встановлено, що якщо основні виробничі чи невиробничі активи ліквідовано через знищення, руйнування, розбирання або інші причини незалежно від платника, то нарахування податкових зобов’язань із ПДВ не потрібне.

Щоб не нараховувати податкові зобов’язання за п. 189.9 ПКУ, доведеться підготувати документи, які б свідчили про те, що об’єкт ОЗ не придатний для подальшої експлуатації, не підлягає ремонту і знищений або розібраний.

На думку Мінфіну, яку він виклав в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Мінфіну від 03.08.2018 р. № 673 (далі – Узагальнююча консультація № 673), щоб не нараховувати податкові зобов’язання, достатньо мати:

акт списання ОЗ;
висновок експертної комісії, яка підтверджує, що об’єкт ОЗ не може використовуватися в майбутньому за первісним призначенням.
Крім того, якщо причиною ліквідації стало стихійне лихо, то підтвердними документами можуть стати:

сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;
акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабміну від 26.12.2003 р. № 2030, що підписує комісія, до складу якої входить не менш як три особи, серед них представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий;
дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби в разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним ст. 349 Цивільного кодексу України;
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів;
інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.
Щоб не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ, такі документи слід мати тільки на момент перевірки. Направляти їх без вказівки на це контролерів не потрібно. (Саме так слід розуміти норму 189.9, в якій вказано - "коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.")

Податок на прибуток:

Платники податку на прибуток, які є малодохідниками, відображають у податковому обліку операції з ліквідації об’єктів ОЗ за правилами бухгалтерського обліку. Такі платники податку на прибуток визначають об’єкт оподаткування тільки на підставі даних бухгалтерського обліку без коригування його на податкові різниці, що містяться в розд. ІІІ ПКУ.

Якщо ж ОЗ ліквідує підприємство-високодохідник чи малодохідник-доброволець, то під час здійснення цієї операції вони мають застосовувати податкові різниці, як і під час реалізації ОЗ, а саме:

1) з місяця, наступного за місяцем ліквідації ОЗ, припинити нараховувати на них у податковому обліку амортизацію, а тому такий актив уже не бере участі в амортизаційних різницях;

2) у разі ліквідації виробничих об’єктів ОЗ повинні застосовуватися податкові різниці, які зводяться до того, що фінрезультат підприємства до оподаткування доведеться:

збільшити на суму залишкової вартості об’єкта ОЗ, визначену відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (абз. 4 п. 138.1 ПКУ);
зменшити на суму залишкової вартості об’єкта ОЗ, визначену за правилами, встановленими ст. 138 ПКУ (абз. 3 п. 138.2 ПКУ);
3) у разі ліквідації невиробничого об’єкта ОЗ фінрезультат до оподаткування необхідно збільшити на суму залишкової вартості ліквідованого об’єкта, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (абз. 5 п. 138.1 ПКУ).

У платників єдиного податку 3 та 4 груп ліквідація ОЗ пройде повз податковий облік.