Алгоритм списання автомобіля комунального підприємства: порядок дій та документи

Для списання майна, що знаходиться в комунальній власності, потрібно користуватися Порядками, що затверджені і діють в конкретній окремій територіальній громаді.

Списання об'єктів державної власності регламентується Порядком №1314. Зазвичай територіальні громади розробляють власні Порядки на основі Порядку №1314, тому будемо відштовхуватися від його вимог.

Списання об'єкта основних засобів дійсно проводиться за рішенням керівника установи та комісії для списання з дозволу органу управління (у вашому випадку виконавчого коміету).

Однак, звертаємо увагу на п.10 Порядку №1314 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-2007-%D0%BF#n89 , в якому чітко зазначено, що для встановлення факту непридатності використання майна, що перебуває під наглядом державних інспекцій, суб’єкт господарювання залучає для участі в роботі комісії представника відповідної інспекції або її територіального органу (у разі створення), який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта. Отже, рекомендовано все ж залучити відповідного експерта для участі в роботі комісії або окремо отримати відповідний експертний висновок щодо технічного стану авто.

Для підготовки пакету документів для отримання згоди від виконавчого комітету на списання транспортного засобу зверніть увагу на п.6 Порядку №1314 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-2007-%D0%BF#n41 . До пакету документів, який вам слід підготувати входять:

- звернення щодо надання дозволу на списання майна;

- техніко-економічне обгрунтування необхідностів списання майна;

- відомості про майно, що пропонується списати;

- акт технічного стану майна;

- відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами);

- відомості про вчинення дій, спрямованих на визначення можливості застосування інших способів управління майном, зокрема вивчення попиту щодо його відчуження, оренди, безоплатної передачі іншим суб’єктам господарювання, або відповідне обґрунтування щодо економічної недоцільності їх застосування.