Складнощі валютного контролю та прощення боргу для ТОВ-нерезидента

Добрий день! Підкажіть будь ласка, ситуація, ТОВ (з-на с-ма оподат.), надавало послуги ТЕО за межами митної території України, замовником послуги був нерезидент, для виконання був залучений постачальник-нерезидент. ТОВ резидент виступив як експедитор. Клієт-нерезидент не погашає заборгованість, відповідно ТОВ не може також закрити таку заборгованість перед постачальником- нерезидентом. Ця заборгованість виникла в 2025 році.Як бути в цій ситуації. Якщо буде домовленість, то може бути договор про прощення боргу? Як це вплине на валютний контроль, а також як відобразити це в бух.обліку, і що буде з оподаткуванням? Дякую

ВК

Вероніка, консультант

експерт

29.10.2025 | 09:53

Відповідь надано

Щодо валютного контролю:

Стаття 13 Закону № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#n169 визначає, що Національний банк України може встановлючати граничні терміни валютних розрахунків.

На сьогодні цей термін є 180 днів (Постанова НБУ від 24.02.2022 № 18 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#n215).

Для експорту робіт, послуг термін обчислюється з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання послуг (ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Якщо на дату закінчення граничного строку розрахунків за операцією, яка підлягала валютному нагляду, сума незавершеної операції є «незначною», тобто меншою ніж 400 тис. грн., то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків не проводиться.

Розділ III Інструкції НБУ № 7 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007500-19#n46) регулює закриття банками валютного нагляду за експортно-імпортними операціями.

Згідно з п. 9 розд. III, банк завершує валютний нагляд після фактичного надходження валютної виручки або в інших прямо передбачених випадках (акредитив, гарантія, тощо).

Прощення боргу серед цих випадків не зазначено. Пункт 12 дозволяє банку зменшити суму грошових коштів, які мають надійти за експортом, у певних випадках:

якщо відбувся перегляд ціни через брак (пп. 1);
або повернення товару, часткове невиконання договору (пп. 4).
Тобто ці пункти можливі щодо товару, коли є брак чи інше невиконання, а щодо послуги ці пункти застосувати не можна, оскільки послуга споживається під час її надання (ст. 901 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4306 ), тобто оформити повернення послуги неможливо, бо вона спожилась уже. Рекомендуємо також звернутися в банк для уточнення можливих варіантів та процедури зняття валютного нагляду в даному випадку.

Також варто зазначити, якщо ТОВ надавало експедиторські послуги, то такі послуги не підлягають валютному нагляду. Відповідно до п. 1 Постанови НБУ №67 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0067500-19#Text граничні строки розрахунків за операціями з експорту не поширюються на: "5) послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються"

Прощення боргу в бухобліку призводить до витрат, якщо резерв під таку заборгованість не створювався, тобто формується запис Дт 944 Кт 362. Якщо коригуєте фінрезультат, то в додатку РІ в рядку 2.1.3 - ставите суму боргу на збільшення фінрезультату.

Також прощення боргу вимагає сплати податку на доходи нерезидента (репатріацію), оскільки послуга вважається безоплатно наданою. За базу нарахування податку на репатріацію слід брати договірну ціну послуги отриманої нерезидентом. Див. також ЗІР кат. 102.16 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41139

Додатково рекомендуємо отримати ІПК.

Раді допомогти, звертайтесь ще!