Ось матеріал на цю тему: https://7eminar.ua/news/7526-dovirenist-na-otrimannya-tmc-prakticni-keisi-ta-zrazok-zapovnennya. У роз’ясненні Мінфіну немає потреби, оскільки питання чітко регламентоване в Законі про бухоблік, Цивільному кодексі та Положенні №88.

Форма М-2 втратила чинність разом з Інструкцією №99, але інших обов’язкових форм уже не встановлювалося і не буде встановлено. Керуватися слід загальними положеннями Цивільного кодексу. Оскільки форма довільна, будь-який суб’єкт господарювання може використовувати власну форму або взяти форму М-2 та вказати, що це його власна форма. І це буде правомірно.

Звернемо увагу на п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88 (далі – Положення №88):

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи-підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Форма, зміст та строк дії довіреності

Згідно з ч. 3 ст. 244 ЦКУ, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

У такій довіреності має зазначатися:

інформація про довірителя;
відомості про представника;
повноваження представника, тобто які саме дії вчинятимуться від імені довірителя;
дата складання.
Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (ч. 3 ст. 247 ЦКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!