Строки позовної давності та резерви для міжнародних боргів

Доброго дня.
28.02.2023 ми повернули нерезиденту (Болгарія) бракований товар на 1 000Євро, 08.03.2023 нерезидент повернув кошти 910Євро. Залишок 90Євро станом на сьогодні не сплачений; письмової відмови та акта звірки немає.
1. Від якої дати і за якою нормою обчислювати строк позовної давності: 3 роки (з урахуванням «паузи» до 04.09.2025) чи 4 роки за Конвенцією про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу (без автоматичної «військової» зупинки)?
2. Чи потрібно на таку заборгованість створювати резерв сумнівних боргів?
3. Коли ми можемо списати 90 Євро як безнадійну?

ВК

Валентина, консультант

експерт

13.10.2025 | 14:32

Очікує відповідь

На нашу думку, якщо ці 90 євро не є комісією за перерахування валюти, яка мала б бути сплачена за Ваш рахунок за умовами договору (її Ви мали б відразу списати як Дт 92 Кт 632), то списання цього боргу нерезидента проводиться з урахуванням наступного.

Для відповіді на Ваші питання треба подивитися умови договору з нерезидентом - як там визначені правила застосування позовної давності:

1) право якої країни сторони договору використовують в договорі при виникненні спорів;

Закон про міжнародне приватне право № 2709 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n140) визначає наступне:

"Стаття 35. Позовна давність

1. Позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов’язків учасників відповідних відносин.

2. Вимоги, на які позовна давність не поширюється, визначаються правом України, якщо хоча б один із учасників відповідних відносин є громадянином України або юридичною особою України."

2) чи поширюється на договір дія Конвенції про позовну давність (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_002#Text). Конвенція поширюється (ст. 3), по якій строк позовної давності становить 4 роки і не залежить від норм українського законодавства:

- тільки на контракти, сторони яких перебувають у країнах, що її ратифікували (перелік таких країн установлений МЗС у листі від 16.12.2002 р. № 72/36-612/6-2968, від 17.12.2007 р. N 72/19-612/1-3811);

- тільки на договори міжнародної купівлі-продажу товарів і не поширюється на відносини, пов’язані з виконанням робіт і наданням послуг.

- Конвенція не застосовується (ст. 3, 4), у разі, коли сторони договору в ясній формі виключили застосування її положень (тобто чітко вказали на це у ЗЕД-контракті);

- до продажу: фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних документів і грошей; судів водного і повітряного транспорту; електроенергії.

Отже, якщо застосовується право України, то строк позовної давності визначається з урахуванням його зупинення на час карантину та воєнного стану (п. 12 та п. 19 р. ХХІ ЦКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094). Але з 04.09.2025 цей строк вже буде відновлений завдяки Закону № 4434 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#n5)

Якщо застосовується міжнародна Конвенція - строк позовної давності - мінімум 4 роки (якщо сторони не встановили в договорі більший термін), і цей строк не зупиняється на карантин та воєнний стан в Україні

Якщо застосовується право іншої країні (сторони договору), то застосовується строк позовної давності за законом даної країни

Якщо настане час списання боргу, то в обліку:

Дт 632 Кт 717 - дохід, який і в податковому обліку врахується за правилами бухобліку.

Щодо резерву сумнівних боргів

Якщо ця заборгованість очікується Вами до повернення як монетрана заборгованість (кошти (валюта), що має бути повернута нерезидентом), то така заборгованість вважається фінансовим активом і по ній мав би нараховуватись резер сумнівних боргів.

Якщо ж Ви обілковуєте її як аванс наданий нерезиденту, під який очікуєте поставку товару, то резерв сумнівних боргів не нараховуєте.

Раді допомогти, звертайтесь ще!