В авнсовий звіт включаєте всі витрати, в тому числі і добові.

Пунктом 170.9.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 визначено, що здійснені у відрядженні витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО та ВЗ лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.

До підтвердних документів належать:

• транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);


• документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;


• документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти;


• документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;


• інші документи, що засвідчують вартість витрат.

Якщо керівник надав готельний рахунокі і документи, що підтвепджують опдату (чек, виписку, відшкдовуєте ватість проживання без оподаткування.

Добові виплачуються обов'язково. До оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день (п.170.9.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20251001#n3965

Тобто потрібно перевіряти чи не перевищує виданий гривневий еквівалент добових на кожен день відрядження еквівалент 80 євро на добу по курсу на кожен такий день.

Розраховуємо суму добових окремо за кожний день відрядження у гривнях за курсом НБУ, встановленим у цей день. Для цього 80 євро множимо на щоденний курс. Далі отримані суми потрібно скласти разом і порівняти з сумою, що була розрахована на дату затверддження авансового звіту..

Якщо гривневий еквівалент розрахованих добових перевищує отриману внаслідок щоденного перерахунку суму – виникло перевищення суми добових за рахунок курсових різниць. Сума перевищення підлягає оподаткуванню з застосуванням натурального коефіцієнта (п.164.5 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627).

Витрати на пальне, що використовується для заправки автомобіля працівника, не є об'єктом оподаткування ПДФО та ВЗ, якщо автомобіль передано в безоплатне користування підприємству за договором позички або за нотаріально завіреним договором оренди.

За договором позички або оренди вважається, що автомобіль переданий підприємству, витрати на паливо вважаються витратами на господарські потреби підприємства, а не доходом працівника.

Кошти на ПММ є додатковим благом такого працівника, якщо авто не передане для використання у господарській діяльності підприємства.
Згідно з роз’ясненням ДПС (ЗІР, категорія 103.02 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=28397) якщо підприємство відшкодовує витрати, понесені працівниками підприємства на придбання пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів, використовуючи їх у господарській діяльності, сума вищезазначеного відшкодування підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, як додаткове благо на підставі п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Тож якщо з директором не оформлений договір оренди авто чи позички, відшкодовану вартість пального слід оподатковувати.

Раді допомогти, звертайтесь ще!