Звільнення працівника під час відпустки: нюанси та терміни оформлення
ТАк, можна.Законодавством не заборонено звільнення за власним бажанням або за згодою сторін під час відпустки або в останній день такої відпустки. Заборона є якщо це звільнення з ініціативи роботодавця. Працівнику не обов'язково виходити на роботу, для того, щоб звільнитись. Можна звільнитись під час перебування у відпустці, в т.ч. в останній день такої відпустки. При чому припиняти відпустку та виходити на роботу спеціально не потрібно.Останнім днем перебування в трудових відносинах і днем звільнення буде день відпустки. Для звільнення працівник має надати відповідну заяву. На підставі поданої заяви роботодавець видає наказ про звільнення працівника. Також в день звільнення роботодавець зобов’язаний видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ст. 47 КЗпП).
Щодо "відпрацювання". Звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) може бути двох видів: звільнення з поважних причин та звільнення без поважних причин. Відрізняються вони тим, що у першому випадку працівник не зобов'язаний повідомляти роботодавця про звільнення за два тижні. Він має право звільнитися хоча б і в день подання відповідної заяви. Якщо причина неповажна, то слід попередити роботодавця про звільнення за 2 тижні. Двотижневий строк попередження працівником про звільнення за власним бажанням обчислюється з наступного за днем подання заяви дня. Якщо в заяві про звільнення не зазначено день, з якого він просить його звільнити, таким днем вважається той, що настає через два тижні після подання заяви про звільнення (постанова Донецького апеляційного суду від 12.12.2019 р. у справі № 225/2304/19). Але водночас сторони трудового договору мають право домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку, навіть якщо відсутні поважні причини.Поважні причини перелічені в ст. 38 КЗпП: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин. Також можна звільнитись за згодою сторін. Якщо це звільнення за згодою сторін, то днем звільнення може бути строк, узгоджений між сторонами. Отже, якщо працівник звільняється за власним бажанням, але з неповажної причини, то потрібно попередити роботодавця про це за 2 тижні. При чому в таких 2-тижневий строк попередження працівник може перебувати у відпустці, захворіти тощо і строк попередження не продовжується на такі дні відсутності працівника на роботі. Таким чином, якщо працівник звільняється за власним бажанням без поважної причини, він має попередити письмо про це роботодавця за 2 тижні, навіть перебуваючи у відпустці
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Відповідь від 15 хвилин!
Підключіть сервіс «Особистий консультант» та отримайте рішення всіх ваших робочих завдань від найкращих експертів-практиків країни.


