Згідно з пп. 14.1.257 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256, поворотна фінансова допомога (ПФД) - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає процентів або інших компенсацій, і підлягає обов’язковому поверненню.

Законодавство не забороняє сторонам домовитись про повернення ПФД не грошима, а товарами або основними засобами. Але у такому разі первісний договір ПФД фактично не виконується у первісному вигляді, тому для правильного оформлення краще укласти окремий договір постачання (купівлі-продажу) ТМЦ між сторонами. А потім провести взаємозалік однорідних зустрічних вимог - заборгованості з повернення ПФД та дебіторської заборгованості, що виникла через постачання товарів.

З боку позичальника (отримувача ПФД). Отримання ПФД не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки це не постачання товарів чи послуг. При поверненні ПФД ТМЦ - відбувається фактичне постачання товарів у розумінні пп. 14.1.191 ПКУ.

Отже, на дату передачі ТМЦ позичальник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за загальними правилами (20% від бази оподаткування - договірна або ринкова ціна, але не нижче ціни придбання); виписати податкову накладну на позикодавця та зареєструвати її в ЄРПН.

Таким чином, повернення фіндопомоги ТМЦ для позичальника - це реалізація (продаж), яка обкладається ПДВ.

З боку позикодавця (надавача ПФД). При наданні ПФД не було об’єкта ПДВ, адже не відбувалося постачання.
При отриманні ТМЦ як повернення - виникає право на податковий кредит, якщо товари придбані для господарської діяльності; є зареєстрована податкова накладна від позичальника.

Отже, позикодавець може включити суму ПДВ до податкового кредиту в періоді отримання ТМЦ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!