Податкові наслідки виплати роялті нерезиденту для підприємства-високодохідника

Взагальному при виплаті роялті нерезиденту виникає податок на репатріацію та збільшувана податкова різниця.

Податок справляється при виплаті доходів нерезиденту із джерелом їх походження з України визначені п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10752, до таких доходів належать:

... в) роялті.

Резидент, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 %. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. При цьому довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Також оскільки відповідно до п. 140.5.6 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", а після втрати ним чинності - крім суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа, які здійснюють діяльність як суб’єкт у сфері лінійного аудіального медіа-сервісу або як суб’єкт у сфері лінійного аудіовізуального медіа-сервісу відповідно до Закону України "Про медіа"), а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.
Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо:
операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки", відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.
У випадку незастосування вимог цього підпункту на підставі абзаців третього та четвертого цього підпункту фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому підпунктом 140.5.2-1 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються.
Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Також відповідно до п. 140.5.7 фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь:
2) нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам.
3) нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.
4) нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є;
5) особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу;
6) юридичної особи, яка відповідно до цього Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена цим Кодексом базова (основна) ставка.
Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку у випадках нарахування роялті на користь правовласників як винагороди за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Тобто фінрезультат до оподаткування збільшується на суму витрат із нарахування роялті на користь нерезидента понад ліміт:
дохід від роялті + 4 % чистого доходу від реалізації (за попередній рік);
також діють спеціальні обмеження: фінрезультат збільшується у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь нерезидента, який: не є бенефіціарним власником роялті; отримує роялті щодо об’єктів, права інтелектульної власності, на які вперше виникли у резидента України; не оподатковує роялті у своїй країні;
має пільговий статус за ПКУ.

Такі витрати вказують у рядку 3.1.8 Додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Раді допомогти, звертайтесь ще!