Списання витрат на невідповідну продукцію: бухгалтерські нюанси та рішення

У випадку вироблення пробної партії молочної продукції, яка за результатами випробувань не відповідає нормативним вимогам і не підлягає реалізації, витрати на її виготовлення списуються на підставі складеного акту. У бухгалтерському обліку такі витрати слід акумулювати за дебетом рахунка 23 «Виробництво», де відображаються прямі матеріальні витрати (упаковка, компоненти), витрати на оплату праці працівників, зайнятих у виготовленні пробної партії, сума ЄСВ, амортизація обладнання та інші витрати, прямо пов’язані з виробництвом зразків. Це відповідає загальному порядку обліку виробничих витрат, викладеному у П(С)БО 16 «Витрати» (зокрема п. 14 та п. 15.7), де вказано, що витрати на сертифікацію та інші прямі витрати включаються до собівартості, якщо їх можна прямо віднести до об’єкта витрат, або до складу загальновиробничих витрат — якщо ні.

Після завершення виробничого процесу собівартість дослідних зразків, які не підлягають реалізації, згідно з Методрекомендаціями з бухобліку запасів, затвердженими наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2 (п. 2.13), списується до складу операційних витрат на субрахунок 941 «Витрати на дослідження і розробки» (проводка Дт 941 — Кт 23). Такий підхід обґрунтований тим, що виготовлення дослідних зразків мало на меті відпрацювання рецептури нового продукту, тобто фактично є витратами на дослідження і розробки, пов’язані з розширенням номенклатури продукції.

У податковому обліку такі витрати зменшують фінансовий результат до оподаткування в тому періоді, коли були списані до складу витрат у бухгалтерському обліку, оскільки жодних коригувань до фінрезультату щодо таких витрат Податковий кодекс не передбачає. Щодо ПДВ, суми «вхідного» податку, сплаченого під час придбання упаковки та компонентів, включаються до податкового кредиту відповідно до п. 198.3 ПКУ, за умови наявності належним чином оформлених і зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних.

Саме списання пробної партії продукції, яка не підлягає реалізації, не змінює первинного призначення товару, якщо він використовується в межах господарської діяльності підприємства (зокрема, для розробки рецептури). Тобто така операція не є постачанням у розумінні пп. 14.1.191 ПКУ і не тягне обов’язку нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за п. 188.1 ПКУ або компенсуючі зобов’язання за п. 198.5 ПКУ, за умови, що витрати на зразки будуть включені до вартості товарів, постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ. Податкова позиція з цього приводу викладена в листі ДФСУ від 25.10.2018 р. № 4580/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Оскільки отриманий продукт не відповідав нормативним вимогам, реалізації не підлягає і не оприбутковується як готова продукція, облік за рахунком 26 не ведеться. Якщо з пробної партії можливо виділити компоненти або матеріали, придатні до подальшого використання, їх оприбутковують за чистою вартістю реалізації або за вартістю можливого використання (п. 2.13 Методрекомендацій № 2), проводкою Дт 207, 209 — Кт 23. Якщо ж такої можливості немає — списання здійснюється в повному обсязі на субрахунок 941. Альтернативне списання на рахунок 91 можливе лише у випадку, якщо підприємство має обґрунтовані підстави трактувати такі витрати як витрати на збільшення обсягів реалізації чи прибутковості, однак у загальній практиці розробка нових видів продукції відображається саме через рахунок 941.

Раді допомогти, звертайтесь ще!