Коригування обліку будівельних робіт: мінусовий акт та звітність

Коригувальний акт (якщо ним коригується обсяг та зміст уже здійсненої господарської операції) не створює нову господарську операцію в обліку. Він за своїм змістом не є прийняттям робіт, а є виправленням попереднього акта.

Тому таку операцію слід проводити як виправлення помилки поточного періоду. Згідно з ПСБО 6, такі помилки виправляються сторнуванням або допроведенням.

На підставі наданого підрядником коригувального акта складається бухдовідка та виконується коригування шляхом сторнування відповідних проведень. Тобто:
Дт 91–94, 23, 15 тощо — Кт 631 (проводка із мінусовою сумою, тобто сторно),
та по податковому кредиту також сторно — Дт 644 Кт 631 (мінусова сума).

Те, що підрядник склав коригувальний акт у наступному періоді, не змінює того факту, що сама операція була здійснена в попередньому періоді. По суті, були неправильно відображені обсяги господарської операції у звітному періоді, а отже, необхідно відкоригувати (зменшити) витрати відповідного періоду.

Якщо підприємство є квартальним платником, то необхідно подати уточнюючу декларацію з податку на прибуток за півріччя та збільшити податок на прибуток (якщо йдеться саме про витрати, а не про створення необоротного активу). Але навіть у такому випадку потрібно подати уточнюючу декларацію, оскільки зміни відбулися у фінансовій звітності — тоді коригування податку буде нульовим, але подається виправлена фінансова звітність.

Наслідки з ПДВ можливі, якщо це була перша подія. Коригувальний акт за своєю суттю є виправленням помилки. Але якщо це розглядати саме так, то виходить, що податкова накладна, складена на підставі акта, не відповідає реальному змісту господарської операції, а отже, є помилковою. У такому разі її потрібно виключити з податкового кредиту відповідного періоду (Дт 6412 Кт 6442 — сторно). Це досить неприємна ситуація, але це дійсно так, оскільки мова не йде про подію (наприклад, зменшення ціни заднім числом) — податкова накладна, складена на підставі неправильного акта, просто стає недійсною. Тобто пп. 192 ПКУ тут застосувати не можна, тут і не зміна ціни, і не повернення, отже - тут тільки помилка.

Тобто, підрядник має повністю скасувати помилкову ПН через РК та скласти нову податкову накладну, яка буде зареєстрована із запізненням. І лише після цього її можна буде включити до податкового кредиту. Отже, доведеться також коригувати і декларацію з ПДВ.

Лише якщо це не перша подія — тобто була попередня оплата — тоді щодо ПДВ усе залишається без змін.

Раді допомогти, звертайтесь ще!