Обмеження та ризики при бартері між платниками різних систем оподаткування

Відповідно до статті 715 ЦКУ, за договором міни (бартеру) кожна зі сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший. При цьому кожна зі сторін договору є одночасно продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем того, який отримує взамін. Договір може також передбачати доплату за майно більшої вартості, що обмінюється на майно меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству.

Для тієї сторони, що є платником податку на прибуток, наступне:

З податку на прибуток облік здійснюється за правилами бухобліку з урахуванням різниць розд. ІІІ ПКУ: об’єкт — фінрезультат до оподаткування, скоригований на різниці, передбачені розділом (пп. 134.1.1 ПКУ). Платники з доходом за період не більше 40 млн грн можуть не застосовувати різниці (пп. 134.1.1 ПКУ). За відчуження запасів коригування не передбачені; за відчуження ОЗ застосовують норми ст. 138 ПКУ: фінрезультат збільшується/зменшується на суму залишкової вартості згідно з НП(С)БО/ст. 138 ПКУ відповідно (ст. 138 ПКУ).

Для тієї сторони що є платником ЄП 4 групи - сільгоспвирбником, бухфінрезультат не впливає на оподаткування

З ПДВ спеціальних правил для бартеру немає — діють загальні. Постачання товарів — будь‑яка передача права розпоряджання як власник, зокрема продаж, обмін, дарування (пп. 14.1.191 ПКУ). Об’єкт оподаткування — операції платника з постачання товарів/послуг на митній території України (п. 185.1 ПКУ, ст. 186 ПКУ). База оподаткування — договірна вартість з урахуванням податків/зборів, але не нижче: ціни придбання для товарів/послуг; звичайних цін для самостійно виготовлених; балансової (залишкової) вартості — для необоротних активів на початок податкового періоду (п. 188.1 ПКУ). У бартері кожна сторона одночасно здійснює постачання й придбання, тож у отримувача виникає право на податковий кредит за загальними правилами (п. 198.3 ПКУ) — за першою подією: списання коштів/інша компенсація або отримання товарів/послуг (п. 198.2 ПКУ) та за наявності зареєстрованої податкової накладної в ЄРПН.

Регуляторна позиція для бартеру зводиться до дотримання загальних норм щодо істотних умов, мінімальних баз оподаткування та оформлення ПДВ‑документів; спеціальних обмежень саме для бартерних операцій у наведених нормах не встановлено ( п. 188.1, п. 198.2, п. 198.3, пп. 14.1.191, п. 185.1 ПКУ). Ризики виникають у разі порушення загальних вимог (заниження бази нижче меж, помилки в реєстрації ПН), оскільки бартер оподатковується за стандартними правилами, а не за спеціальними.

Раді допомогти, звертайтесь ще!