Необхідність дозволів та екоподатку для резервуарів з паливом
За останніми роз'ясненнями податкової - так, потрібно отримувати дозвіл (правда вказано, що на стаіонарне джерело забруднення, яким не є кожна будь яка ємність, про це далі докладніше), і в будь кому разі подавати декларацію та спалчувати податок (невеликий, але він є).
Тобто, маючи одну наприклад ємність 100 л, вже потрібно і розраховувати податок, і подавати декларацію.
Стаціонарне джерело забруднення — підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 ПКУ).
Але, якщо ємність із пальним не підпадає під визначення стаціонарного джерела забруднення і дозвіл не отримується, все одно необхідно подавати декларацію та розраховувати екологічний податок, оскільки відбувається випаровування з резервуару, внаслідок чого здійснюються викиди.
А тепер - конслуьтація в ЗІР як першоджерело:
У ЗІР: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41548 міститься консультація:
Чи є платником екологічного податку СГ, який зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях?
ВідповідьКоротка:
Так, суб’єкт господарювання, який зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях є платником екологічного податку і має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Детальніше у повній відповіді.
Повна:
Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI (далі – ПКУ) передбачено віднесення до платників екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (далі – екологічний податок) суб’єктів господарювання, під час провадження діяльності яких здійснюються зазначені викиди на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі − дозвіл на викиди), виданого дозвільним органом або центром надання адміністративних послуг.
Оскільки експлуатація ємностей з пальним передбачає, зокрема, випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів, то суб’єкт господарювання має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Дозвіл на викиди − це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші (Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302, далі – Порядок).
Суб’єкт господарювання отримує дозвіл на викиди до початку експлуатації об’єкта, у тому числі до проведення пусконалагоджувальних робіт (п. 4 розд. «Загальні питання» Порядку).
Відповідно до Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (далі – Закон № 2707) джерела викиду поділяються на неорганізовані та організовані стаціонарні джерела викиду.
Неорганізоване стаціонарне джерело викиду − джерело викиду, з якого забруднюючі речовини надходять в атмосферне повітря у вигляді ненаправлених потоків та яке не оснащене спеціальними спорудами для відведення пилогазоповітряної суміші (ст. 1 Закону № 2707).
Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані, зокрема:
здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;
своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок (ст. 10 Закону № 2707).
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Отже, суб’єкт господарювання самостійно визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі матеріалів проведеної інвентаризації викидів, які містять інформацію щодо назв речовин (сполук), що утворюються стаціонарним джерелом забруднення, а також об’ємів викидів, класу небезпечності деяких із них та орієнтовно безпечного рівня впливу речовин (сполук).
При цьому правильність визначення суб’єктами господарювання фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення належить до компетенції Державної екологічної інспекції України.
Суми екологічного податку обчислюються платниками екологічного податку самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок екологічного податку за формулою, наведеною у п. 249.3 ст. 249 ПКУ.
Ставки екологічного податку затверджені ст. 243 ПКУ.
На наш погляд, оскільки змін до податкового кодексу щодо розширення кола платникків не відбувалося, а вказана позиція є новим прочитанням незмінних норм законодавства, подвати деклараціїї слід починати з цього року, а за попередні періоди , вважаємо, подавати їх не потрбіно, адже у вас і зараз немає і раніше не було стаціонарного джерела забруднення в розумінні як ПКУ, так і Закону про захист атмосйерного повітря.
Штраф за неподання декларації за 120.1 ПКУ складає 340 грн за перше порушення. Донарахувати податок податківці можуть тільки у разі, якщо визначене джерело забруднення та обсяг викидів, але це можна зробити тільки за допомогою працівників Міндовкілля (навіть у консультації вказано). Тобто, якщо ви стверджуєте, що викидів не було, то довести, що вони були, можуть тільки ці фахівці. Але за неподання декларації теоретично може бути стягнуто штраф, хоч роз’яснення з’явилися заднім числом. Тому доцільно подати за відповідні періоди «пусті» декларації, мотивуючи це тим, що викидів не було, тоді штраф може бути тільки 340 грн за перше порушення (тобто за всі подання разом).
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Відповідь від 15 хвилин!
Підключіть сервіс «Особистий консультант» та отримайте рішення всіх ваших робочих завдань від найкращих експертів-практиків країни.
Виправлення помилок у декларації ФОП: штрафи та процедури
Правила обліку доходів ФОП за спрощеною системою в 2025 році
- 31.12.2024 по …
Питання нарахування соцвідпустки при відпустці без збереження зарплати
Утворення посад від технічних спеціальностей у програмуванні: поради
Компенсація за додаткову соціальну відпустку: нюанси та роки
Основний КВЕД для пекарні: що потрібно знати
Фіскалізація платежів: РРО, ПРРО та кодування рахунків IBAN
ФОП 1-ї групи: можливість відкриття банківського рахунку та терміналу
ФОП-єдинник: послуги ремонту та списання обладнання для юрособ
Як скасувати помилковий звіт ФОП та подати новий
Чи потрібно ФОП сплачувати ЄСВ при основному місці роботи
Обов'язкова реєстрація ПРРО для ФОП 1 групи з 2026 року
Ризики касових операцій та їх наслідки при ПРРО використанні
23.08 …

