Наслідки різних дат підписання акту для податку на прибуток

Наслідки відсутні.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону №996 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n155 первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тому оскільки серед обов’язкових реквізитів первинного документа, визначених п. 2 ст. 9 Закону №996 , дата підписання документа відсутня, платникам податку при здійсненні операцій слід використовувати дату складання документа (в паперовій чи електронній формі), який містить відомості про постачання послуг платником податку, оскільки даний реквізит визначений Законом №966 як обов'язковий для первинного документа.

Також за нормами п. 187.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4528 , дата виникнення ПДВ-зобов'язань — це дата оформлення документа, що підтверджує постачання послуг. І тут вважаємо йдеться саме про дату складання, а не підписання.

Бухгалтерське визнання доходу (у виконавця) та видатків (у замовника) здійснюється за принципом актуальності та сутності над формою (принципи визначені ст.4 Закону про бухоблік), тобто доходи/витрати слід відобразити в періоді, коли фактично виконано операцію.
Якщо замовник, наприклад, підписав акт із затримкою, то це не впливає на визнання операції, дані відображаються за фактами, а не формальним підписом.

Раді допомогти, звертайтесь ще!