Ліцензійні вимоги та акцизний податок при продажу глінтвейну

Продаж коктейлів, яким є глінтвейн, входить в обсяг ліцензії на роздрібний продаж алкогольних напоїв. Тобто, додаткова ліцензія не потрібна.
Між тим, якби ви не мали ліцензії, то на продаж глінтвейну, який містить навіть столове вино, ліцензія була б потрібна, бо глінтвейн сам по собі вже окремий напій — коктейль, який не є столовим вином (хоч і містить його у складі), і тому без ліцензії продаж будь-якого глінтвейну, незалежно від складу, ліцензується.

Пробиття акцизної марки, у разі якщо напій входить до складу коктейлю або продається на розлив, відбувається з використанням пляшки з першою порцією, надалі — вже не здійснюється, до спустошення пляшки.

Для приготування глінтвейнів на місці, тобто продажу на розлив, потрібно мати статус підприємства громадського харчування, тобто зареєструвати потужності в Держпродспоживслужбі.

Акцизний податок сплачується з глінтвейнів, як і з будь-яких алкогольних напоїв — 5%.

Ось декілька корисних цитат з роз’яснень податкової на тему глінтвейну:

Глінтвейн — це коктейль, і податкова це підтверджує:
https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/634588.html
"...Попри те, що для приготування глінтвейну використовується столове вино, продаж якого може здійснюватися без ліцензії, для реалізації глінтвейну потрібна ліцензія. Оскільки відповідно до ДСТУ 4806-2007 “Вина. Загальні технічні умови” під час виробництва вин виноградних використання цукру, води, ароматизаторів та барвників заборонено. Також, п. 23 Правил № 854 (Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями) визначено, що під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства забороняється змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються з санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.
Таким чином, глінтвейн (навіть виготовлений виключно зі столового вина) не підпадає під визначення столових вин, а є коктейлем."

Аналогічне пояснення міститься і в ЗІР тут:
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42025
Воно застаріле, але тільки через те, що відноситься до попереднього закону 481, однак з прийняттям Закону 3817 нічого в цьому плані не змінилося.

Щодо коду:
Алкогольні коктейлі належать до коду 22089069 товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, це чітко вказано в ЗІР тут:
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39876

Щодо акцизного податку, ЗІР
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39032
надає таке пояснення:
Операції з роздрібної реалізації коктейлів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв, є об’єктом оподаткування акцизним податком, якщо вміст спирту етилового в таких коктейлях перевищує 0,5% об’ємних одиниць. Ставка акцизного податку — 5%. Базою оподаткування є вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку) підакцизних товарів, що реалізовані.

Для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО/ПРРО саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, а також реквізитів марки акцизного податку (методом ручного введення або сканування штрихкоду).
При програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкриванні, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.

Раді допомогти, звертайтесь ще!