Безкоштовні обіди на полі: оподаткування та оформлення для працівників

На це питання не має однозначної відповіді.

Раніше позиція податківці залежала від того чи можна ідентифікувати конкретних працівників, які отримують безкоштовні обіди, та чи можна виразити суму такого доходу, отриманого кожним працівником.

Роботодавець не може персоніфікувати безкоштовні обіди, якщо він не може контролювати кількість та вартість їжі, яку споживають працівники. Це стосується випадків, коли харчування організовано за принципом самообслуговування, наприклад, шведського столу або буфету. В такому випадку, безкоштовний обід не враховується при нарахуванні податків (ПДФО та ВЗ) на заробітну плату працівника та не включається до бази нарахування ЄСВ.

Такої позиції притримувалися податківці у листах ДФСУ від 23.11.2016 № 25307/6/99-99-13-02-03-15 та від 22.03.2017 № 5683/6/99-99-13-02-03-15, а також рішення суду (постанова Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 808/3611/16).

У роз’ясненні ЗІР категорія 103.02 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=27610 податківці вважають, що їжа, яка призначена для споживання будь-яким працівником та придбана за рахунок коштів роботодавця, не може бути об’єктом оподаткування ПДФО за відсутності можливості визначити конкретного отримувача доходу.

Але потім податківці змінили свою думку зазначивши, що вартість харчування за принципом «шведського столу» включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується ПДФО та ВЗ на загальних підставах (ДФСУ від 05.09.2018 № 3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК та ДПСУ від 14.04.2020 № 1512/6/99-00-07-01-01-06/ІПК).

Крім того, через те, що така виплата належить до фонду оплати праці (відповідно до Інструкції № 5*) і не передбачена у Переліку № 1170**, вона також є базою нарахування ЄСВ (консультація ДФСУ від 06.09.2018 № 3881/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

Тому незважаючи на те, що у данному випадку немає персоніфіцірованого доходу є ризик оподаткування обідів як додаткове благо працівників ПДФО – 18%, ВЗ – 5%, ЄСВ – 22% .

Зазвичай, умови безоплатного харчування працівників зазначають у додатку до трудового або колективного договору, відділі “Оплата праці” або “Соціальне забезпечення”. Але можна окремо оформити Положення про харчування працівників або затвердити відповідний наказ керівника підприємства.

У такому документі зазначають:

- хто з працівників матиме право на харчування за рахунок підприємства (усі або лише ті, хто працює на певній роботі);
- порядок організації безкоштовного харчування, включаючи місце, де працівники отримуватимуть безкоштовні обіди, порядок замовлення та обліку;
- порядок розрахунку необхідної суми для оплати харчування працівників, включаючи фіксовану суму на певний період або залежно від потреби працівників;
- порядок оплати харчування працівниками, включаючи безкоштовні або частково оплачувані обіди, порядок розрахунку за харчування, та порядок компенсації вартості харчування;
- порядок розрахунків з постачальниками безкоштовних обідів, включаючи періодичність проведення розрахунків та звірку кількості безкоштовних обідів;
- порядок оформлення та затвердження документів, пов’язаних з харчуванням працівників безкоштовними обідами.
Зверніть увагу! Від того, який порядок харчування вибере роботодавець, будуть залежати податкові наслідки від такої операції. І тут головний фактор — можливість персоніфікації.

Щодо ПДВ, то залежно від способу харчування будуть різні й податкові наслідки.

Підприємство – платник ПДВ при придбанні страв має право на податковий кредит за наявності податкової накладної, зареєстрованої належним чином у ЄРПН.

Операції підприємства з надання безкоштовного харчування працівникам за принципом «шведського столу» є об’єктом оподаткування ПДВ (п. 185.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4483 ):

1. Якщо вартість безоплатного харчування працівників за принципом «шведський стіл», включається до вартості товарів (послуг), операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів. У цьому випадку таке харчування визнається таким, що призначається для використання (використане) в господарській діяльності та підлягає оподаткуванню у складі вартості товарів (послуг), що постачаються підприємством. Тобто її не вважають окремою операцією з постачання, також на неї не нараховують податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.

2. Якщо вартість безкоштовного харчування за принципом «шведського столу» не включається до вартості товарів (послуг), що постачаються підприємством. Тоді операції з надання такого харчування визнаються окремою операцією з безоплатного постачання. ПДВ нараховують згідно п. 188.1 ПКУ.

На таке постачання підприємство має скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН:

- одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;
- іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/ звичайної ціни над фактичною ціною.
Податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ не нараховують.

Нарахування ПДВ є витратами поточного періоду: Дт 949 Кт 641/пдв.

Оскільки на питання чи оподатковується безоплатне харчування за принципом “шведський стіл” немає однозначної відповіді, доцільно отримати від податківців ІПК відповідно до ст. 52 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!