Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів ТТН — це єдиний документ для всіх учасників транспортного процесу, відповідно до якого здійснюють облік товарно-матеріальних цінностей під час перевезень, розраховують виконану роботу, проводять оперативний та бухгалтерський облік господарської операції по перевезенню. Звідси маємо, що в разі перевезення вантажів на договірних основах обов’язково складається ТТН і не допускається заміна ТТН будь-яким іншим документом.

З огляду на правило щодо бухгалтерського обліку, що кожна господарська операція має бути підтверджена первинним документом, можна стверджувати таке.

По-перше. За відсутності ТТН, яка є первинним документом за господарською операцією щодо перевезення (підставою для визнання отриманих послуг), ТОВ під час визначення фінансового результату до оподаткування не має підстав для зарахування вартості отриманих послуг щодо перевезення до собівартості придбаних та реалізованих товарів.

По-друге. Під час перевірок господарських операції щодо перевезення податківцям не завжди “вистачає” акта наданих послуг, вони хочуть бачити й ТТН. Така думка податківців викладена в ІПК № 1143/ІПК/99-00-21-02-02 від 03.03.2025 р., де вони наголошують про обов’язковість формування ТТН під час отримання послуг із перевезення вантажу на договірних засадах від іншої юридичної особи.

Єдиний випадок, коли не застосовується ТТН,— перевезення є суто внутрішньою господарською операцією. Себто ТОВ перевозить власні товари (власного виробництва або придбані раніше й оприбутковані на баланс) для власних потреб на транспорті, який належить ТОВ (на праві власності або оренди).

Як доводити реальність операції, коли ТТН немає:

1.Надати інші документи, які підтверджують придбання товарів, отримання послуг перевезення.

2.Продемонструвати подальше використання товарів

якщо вони знаходяться на складі – складські документи, інвентаризаційний опис тощо;
якщо використанні у власному виробництві – ліміто-забірні картки, накладні вимоги тощо;
якщо передані на зберігання іншій організації – акти приймання-передачі, накладні, ТТН тощо;
якщо реалізовані – накладні, ТТН, акти звірки і т. п.
3. Якщо самостійно перевозили товари – підтвердити, що транспорт був наявний (свій, орендований, взятий у позичку тощо) відповідно і є документи на це (подорожній лист, акти оренди, договори і т. п.), трудові ресурси були (власний водій, чи залучений, скажімо, оренда транспорту з водієм).

Згідно з судовою практикою: Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду 30.08.2019 р. у справі № 804/17176/14 (№ К/9901/7254/18) Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних податкових накладних регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів http://reyestr.court.gov.ua/Review/83943341

Постанова Верховного суду від 24.05.2019 р. у справі № 816/4537/14 «20. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб’єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку» http://reyestr.court.gov.ua/Review/81952056

Раді допомогти, звертайтесь ще!