Заголовок тимчасово відсутній

Наслідки будуть залежати від форми, в якій отримується кредит-нота.

Якщо ваша компанія має домовленість з нерезидентом про отримання знижок шляхом оформлення кредит-нот, такі домовленості обов’язково слід передбачити у відповідному договорі.

У договорі також рекомендовано описати критерії та об’єми при виконанні яких буде оформлюватися кредит-нота.

Кредит-нота має бути оформлена належним чином та містити всі реквізити первинного документа, які передбачені Законом № 996 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n155 - дату, назву документу, назву контрагента тощо. Також, кредит-нота повинна бути перекладена на українську мову.

У бухобліку первісна вартість запасів, придбаних за плату, першим своїм елементом включає суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за мінусом непрямих податків (п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99#o35 ). Прямо тут про знижки не йдеться. Але за логікою, якщо ми спершу оприбуткували на договірну вартість, а потім ця вартість зменшилася, доречно зменшити первісну вартість і одночасно розмір заборгованості на суму знижки.

Відповідно до п. 2.2 Методрекомендацій № 2 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0002201-07#n34: придбані за плату запаси оприбутковуються за первісною вартістю, яка включає, в тому числі, ціну придбання за мінусом знижок. Наприклад, оприбуткувавши товар записом Д-т 28 К-т 632, суму знижки відображаємо таким самим записом, тільки сторно (з мінусом).

Якщо продаж товарів та отримання кредит-ноти відбулися в одному році, можемо відобразити це ланцюгом сторнувальних записів на всьому шляху проходження вартості проданих товарів: Д-т 28 К-т 632; Д-т 90 К-т 28; Д-т 791 К-т 90 тощо.

Якщо ці події відбулися в різних роках, можемо чинити в порядку, прийнятому для виправлення помилок. Тобто отримання кредит-ноти: Д-т 44 К-т 632 — сторно на суму знижки з подальшим виправленням фінансової та податкової звітності, але цей варіант складний й законодавством не встановлено саме такий підхід для відображення знижок. Отже, суму знижки можемо трактувати як своєрідне прощення нерезидентом частини заборгованості та відобразити проведенням через дохід: Д-т 632 К-т 719. Який доцільний варіант — вирішує підприємство.

Заборгованість перед нерезидентом є монетарною заборгованістю (за якою будуть сплачені кошти), а тому така заборгованість на дату балансу та на дату госпоперації перераховується з використанням валютного курсу на цю дату (п. 7, п. 8 НП(С)БО 21 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00#o35 ).

Перерахунок на дату операції здійснюється відповідно до облікової політики підприємства: в межах госпоперації (тобто в межах знижки) чи в межах всієї статті (всієї заборгованості). Але тут є особливість.

Якщо ми зменшуємо первісну вартість оприбуткованих товарів, то для відображення суми знижки маємо застосовувати валютний курс на дату оприбуткування товарів .. Отже, підприємство не може відобразити курсову різницю за сумою знижки.

Якщо підприємство в обліковій політиці написало перерахунок заборгованості за всією статтею, то у разі отримання знижки можна перерахувати тільки заборгованість за мінусом знижки. Причому якщо між датою оприбуткування товарів і датою отримання знижки підприємство вже нараховувало курсові різниці, то варто буде відкоригувати відображену раніше курсову різницю в розмірі суми знижки.

Але якщо підприємство відображає кредит-ноту нарахуванням доходів (Д-т 632 К-т 719), воно відображає дохід за курсом на дату отримання кредит-ноти. А отже, відображається і курсова різниця — в межах знижки чи в межах всієї заборгованості, залежно від того, що написано в обліковій політиці.

Щодо ПДВ

Відповідно до п. 187.8 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4528 , датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. А документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, є належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату ПДВ (п. 201.12 ПКУ).

Сам факт отримання кредит-ноти від нерезидента не несе зобов'язань коригування податкового кредиту сформованого внаслідок сплати ПДВ при імпорті товарів.

Коригування ПДВ кредиту сформованого внаслідок імпорту товарів можливе лише, якщо компанія подавала до митних органів аркуш коригування до імпортної митної декларації, на підставі якої ввозилися товари стосовно яких видається кредит-нота.

Таким чином, якщо після отримання кредит-ноти від нерезидента аркуші коригування до митних декларацій не оформлялися, то податковий кредит з ПДВ не коригується.

Зазначена позиція підтверджена податковими органами в індивідуальній податковій консультації №1169/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 24.03.2021 року та від 15.11.2017 № 2618/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

https://tax.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-72617.html

Щодо податку на прибуток

Якщо товар ще не продано, то отримання кредит-ноти на фінрезультат не впливає. При продажу товару знижка за кредит-нотою збільшує фінрезультат, який є основою для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ. При цьому податкових різниць для цієї ситуації ПКУ не встановлює.

Щоправда, питання з коригуванням може виникнути, якщо імпортер застосовує коригування відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ, згідно з яким фінрезультат до оподаткування збільшується на суму 30% вартості товарів (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ), придбаних у нерезидентів (у т. ч. пов'язаних осіб — нерезидентів), які:

1) зареєстровані у державах (на територіях), включених до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 р. №1045, або

2) організаційно-правова форма яких включена до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. №480.

Визнаються різниці за підсумками податкового року. Особливості застосування цих різниць розглянуто в УПК, затвердженій наказом Мінфіну від 14.11.2018 р. №887 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0887201-18#Text .

Отже, відобразивши таку податкову різницю, імпортер повинен її коригувати на підставі отриманої кредит-ноти.

Але! Тільки якщо імпортер застосує традиційний обліковий підхід, зменшивши первісну вартість імпортованого товару в обліку. А якщо він застосує альтернативний підхід, збільшивши дохід, підстав для коригування відображеної податкової різниці відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ немає.

У ІПК ДПС України від 06.09.2021 р. № 3363/ІПК/99-00-21-03-02-06 податківці зазначають, що нормами ПКУ не визначено терміну «кредит – нота».

За загальними приписами кредит-нота – це розрахунковий документ, в якому міститься повідомлення, яке направляється однією із сторін (постачальником), що перебуває у розрахункових відносинах, іншій стороні (покупцеві) про запис у кредит рахунку останньої певної суми через настання обставини, що створила у іншої сторони право вимоги цієї суми. Зокрема, кредит-нота може надаватися у формі винагороди в грошовій формі за досягнення відповідних показників, а також шляхом зменшення суми зобов’язання перед постачальником за поставлений товар.

Тобто, залежно від форми отримання оподаткування буде відрізняться:

Щодо кредит-ноти у вигляді зменшення зобов’язань платника податку перед постачальником - нерезидентом

Згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг, пов'язаних з переказом коштів, що надаються учасниками платіжних систем та платіжними організаціями платіжних систем, надання послуг з інкасації, розрахунковокасового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом 3 виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, при отриманні від нерезидента послуг, які згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ, податкові зобов’язання, визначені статтею 208 ПКУ, не нараховуються та податкова накладна не складається.

Операції із зменшення заборгованості покупця (платника податку) перед постачальником (нерезидентом) на підставі кредит-ноти не визначаються ПКУ як операції з постачання товарів/послуг, а тому не є об’єктом оподаткування ПДВ. Отже, підстави для нарахування податкових зобов’язань за операцією з отримання такої кредит-ноти відсутні.

Зважаючи на те, що у разі здійснення операції з отримання від нерезидента послуг, яка згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ, податкова накладна за такою операцією не складається, то при отриманні кредит-ноти у вигляді зменшення зобов’язань платника податку перед постачальникомнерезидентом за такі послуги, розрахунок коригування також не складається.

Щодо кредит-ноти у вигляді винагороди у грошовій формі

Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПКУ маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2 і 186.3 статті 186 ПКУ (пункт 186.4 статті 186 ПКУ). Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (винагороди, бонуси), які сплачуються постачальником послуг у зв’язку із досягненням їх отримувачем певних цільових показників (у тому числі за операціями, які не є об’єктом оподаткування ПДВ), спрямовуються на стимулювання збуту послуг, такі виплати визнаються як оплата маркетингових послуг.

Отже, при виплаті продавцем-нерезидентом кредит–ноти у вигляді винагороди у грошовій формі (бонусу) покупцю-резиденту об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Місцем постачання маркетингових послуг відповідно до пункту 186.4 статті 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника таких послуг, тобто у даному випадку митна територія України.

Таким чином, у покупця-резидента при отриманні від продавця-нерезидента винагороди в грошовій формі (бонусу) у зв’язку з досягненням відповідних показників виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (бонусу).

Базою оподаткування ПДВ, відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ, у цьому випадку буде сума отриманої винагороди (сума бонусів).

Датою виникнення податкових зобов’язань із постачання послуг вважають дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (п. 187.1 ПКУ):

– дата зарахування (отримання) коштів від покупця/замовника як оплати послуг, що підлягають постачанню;

– дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Бухпроведення буде наступне:

Дт 362 Кт 703 – надано послуги нерезиденту (складено акт);

Дт 703 Кт 643 – відображення ПЗ з ПДВ;

Дт 903 Кт 23 – списано собівартість наданих послуг;

Дт 312 Кт 362 – отримано оплату послуг від нерезидента.

Курсові різниці відображают за Дт 945 або Кт 714 .

Раді допомогти, звертайтесь ще!