Заголовок тимчасово відсутній

Ні, дія договору припинилася за його умовами. Списати заборгованість можна за певних умов.

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (п.5 НП(С)БО 11 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o31 ).

На субрахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" узагальнюється інформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності. Дт 60, 61, 63, 68, 50, 55 Кт 717( Інструкція № 291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#n840 ).

Щодо списання кредиторської заборгованості, можливі дві ситуації:

· списання до закінчення строку позовної давності

· списання після закінчення строку позовної давності.

У першому випадку для списання необхідно мати докази того, що заборгованість не підлягає оплаті на дату балансу, оскільки просто так її списати не можна. Згідно з пунктом 5 НП(С)БО 11, списання можливе тільки тоді, коли на дату балансу зобов’язання не потрібно вже погасити. Нормативні документи не надають конкретного переліку таких доказів, але найбільш типовими можуть бути такі:

· прощення боргу кредитором, що може вимагати додаткової угоди до договору або додатку до договору. Один лише лист від кредитора може бути недостатнім, якщо ця умова не передбачалася у договорі, і це є точкою зору податківців, зазначено в листі ДФС від 13.02.2018 № 598/6/99-99-13-02-03-15.

· Іншими можливими доказами є смерть кредитора-фізичної особи, для чого потрібна копія свідоцтва про смерть.

· ліквідація юридичної особи, з якою пов’язана заборгованість, в якому відображається відповідний запис у ЄДР.

У випадку останніх двох ситуацій, навіть при наявності доказів, може виникнути невизначеність, оскільки фізична особа може мати спадкоємця (а строк відкриття спадщини, до речі, може тривати півроку), а юридична особа може мати правонаступника після ліквідації. У всіх випадках рекомендується консультуватися з юристами або зачекати до закінчення строку позовної давності, оскільки це може допомогти уникнути правових незручностей.

Нагадаємо, що до безнадійної згідно з ознаками, встановленими пп. 14.1.11 п.14.1 ст 14 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 , може бути віднесено, зокрема, таку заборгованість:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Щодо спливу позовної давності:

Загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у три роки ст. 257 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 , є також спеціальні строки позовної давності.

Згідно зі ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто рахувати цей строк слід від дня, коли кредитор (постачальник) дізнався або міг дізнатися про порушення свого права.

Наразі, потрібно врахувати, що було призупинення строку позовної давності на період дії карантину з 12.03.2020 до 30.06.2023 рр. та продовжує діяти призупинення на період воєнного стану.

У п. 12 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ прописано: під час дії карантину, встановленого Кабміном з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк позовної давності на період карантину «заморозився» за зобов’язаннями, строк давності за якими припадав на період карантину. Тобто, якщо строк позовної давності мав би спливти 20 березня 2020 р., то з 12.03.2020 він призупинився і 9 днів ще не «збігло» ( 9 днів = з 12.03.2020 як до 20.03.2020) – цей «хвостик» будемо рахувати після закінчення призупинення строку. Податківці вважають, що Закон почав діяти з 02.04.2020 р., тому і норми його з цієї дати застосовуються, а не з 12 березня.

Роз’яснення податківців https://evp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-500895.html .

Тобто поки тривав карантин – строк давності було призупинено. Тож списати заборгованість через сплив строку давності у проміжок часу з 12.03.2020 (податківці кажуть – з 02.04.2020 – бо Закон № 540 чинний саме з цієї дати) по дату завершення карантину не можна.

Важливо: деякі строки давності через карантин не призупинялися.

Щодо призупинення строку позовної давності на період воєнного стану, то наразі воєнний стан продовжено. (Закон від 08.05.2024 № 3684-ІХ) У п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ прописано: у період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк його дії).

Тож під час воєнного стану строк позовної давності також не спливе. Відповідно на цій підставі списати заборгованість не можна. Інші випадки безнадійності - так, але не за строком давності.

Більше інформації https://7eminar.ua/events/3884/8580 , https://7eminar.ua/events/3758/8225 , https://7eminar.ua/events/3196/6315 та https://storage.7eminar.ua/content24/record/3885/BE_Vse_pro_zaborhovanist_u_bukhhalterskomu_obliku.pdf

Раді допомогти, звертайтесь ще!