Якщо плануєте повертати кошти власнику, то краще оформити як поворотну фінансову допомогу. Якщо повертати кошти не плануєте , то краще – внесення додаткового капіталу.

1) У законодавстві поворотна фіндопомога (ПФД) за своєю суттю віднесена до позики. Юридичні вимоги оформлення операції з надання поворотної фіндопомоги врегульовано у ст. 1046–1053 ЦКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4902).

Цивільне законодавство не обмежує коло осіб, які можуть надати поворотну фінансову допомогу (яка по суті є позикою). Тобто, бути позикодавцем може будь-яка фізична або юридична особа.

Законодавство не містить вимоги нотаріально посвідчувати договір надання ПФД. Але сторони можуть звернутись до нотаріуса, якщо є бажання.

Зразок: Договір про надання поворотної фінансової допомоги

З бухгалтерської точки зору зважайте на те, що довгострокову позику (термін більше 1 року) прийдеться дисконтувати. Деякі підприємства складають договір ПФД терміном на 1 рік, а потім продовжують кожного року додатковою угодою ще на 12 місяців, щоб уникнути дисконтування. Але якщо пролонгація здійснюється кілька разів поспіль, ДПС вбачає приховану довгострокову заборгованість, яка підлягає дисконтуванню (суди часто встають на бік податківців). Хоча формально ані прострочена, ані пролонгована заборгованість не може вважатися довгостроковою.

Отримання ПФД: Дт 301 (311) Кт 685.

Податок на прибуток: не оподатковується та не спричиняє податкових різниць лист ДФС від 07.04.2017 р. № 7307/6/99-99-15-02-02-15).

Податкові наслідки виникнуть, якщо допомога не буде повернута та закінчиться строк позовної давності. Тоді підприємство-отримувач має визнати доходи (Кт 717).

ПДВ: не є об’єктом оподаткування ПДВ, так як це не є постачання товарів, робіт, послуг (лист ДФС від 07.04.2017 р. № 7307/9/99-99-15-02-02-15).

Отримання ПФД юрособою в Додатку 4ДФ не відображається. В момент повернення ПФД фізособі в Додатку 4ДФ - ознака доходу "153". Саме таке роз’яснення надала ДПС в ЗІР 103.25 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=37163.

2) Внесок до додаткового капіталу не потребує держреєстрації змін до відомостей про юрособу, що містяться в ЄДР, адже розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства не змінюється.

В рішенні учасника у ТОВ з одним учасником потрібно прописати, що грошові суми вносяться саме як внесок до додаткового капіталу. Рішення оформлюється у простій письмовій формі та не потребує нотаріального посвідчення.

Згідно з Інструкцією №291 інший вкладений засновником підприємства (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу потрапляють саме до додаткового капіталу. І обліковується такий вид капіталу підприємства за субрахунком 422 «Інший вкладений капітал».

В бухобліку підприємства внесення додаткового капіталу засновником відображатиметься так:

1. Дт 377 Кт 422 - відображення зобов’язання засновника у вигляді внеску додаткового капіталу;

2. Дт 311 Кт 377 - надійшли на рахунок підприємства внески у вигляді додаткового капіталу від засновника.

Податок на прибуток

Згідно з п. 3 НП(С)БО 1 та п. 5 П(С)БО 15 не вважається доходом збільшення активів і капіталу за рахунок внесків власників (учасників). Отже, сума внеску додаткового капіталу засновником не збільшує дохід підприємства.

Орієнтиром виступатимуть дані бухобліку. При цьому жодних коригувань розд. ІІІ ПКУ не передбачає.

ПДВ

У разі внеску грошовими коштами жодних податкових ПДВ-наслідків не виникне, адже немає постачання товарів/послуг відповідно до п. 185.1 ПКУ .

Раді допомогти, звертайтесь ще!