Так, ризик існує.

Питання для юрособи ТОВ навіть не в КВЕД, адже частіше небезпека щодо кодів КВЕД виникає у платників єдиного податку (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7213 ).

Податківці дозволяють здійснювати разовий продаж основних засобів, які значаться на балансі платника без отримання спеціальних кодів КВЕД.

Бо сам КВЕД не підтверджує наявну матеріальну базу для виконання ремонтних робіт, податківці вбачають ризик саме в цьому, наприклад код ознаки ризиковості 03 :

- постачання товарів / послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об’єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об’єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо
Якщо у податкові накладній буде зазначено найменування “компенсація орендодавцем вартості ремонтних робіт будівля ____ за адресою” , то важливо щоб на оренду будівлі було подане Повідомлення 20-ОПП.

Щодо ремонтних робіт, то добре якщо такі роботи надійшли підприємству від виконавця та є вхідний ПДВ з такими роботами. Адже є ризик, що податкова застосує коди ознак ризиковості:

-04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів
-05 - постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних (крім постачання виробнику таких товарів)
Коди 4, 5 – це про зміну кодів – коли на вході у нас ЄРПН заходить один код, а виходить інший код. Це може відбуватися у виробників, в торгових підприємствах, наприклад, за рахунок комплектування. Або коли у вас придбання будівельних матеріалів і окремо роботи на монтаж водопроводу = компенсація ремонтних робіт.

Саме для пояснення цього процесу і призначена Таблиця даних платника ПДВ. Якщо платник ПДВ купує товари / послуги з певними кодами УКТЗЕД / ДКПП, які не співпадають з кодами товарів / послуг, що продаються платником, треба довести реальність здійснених операцій. Наприклад, при виконанні будівельно-монтажних робіт на «вході» можуть бути ПН з кодами придбаної техніки, електроенергії, матеріалів, робіт і послуг, а на «виході» – ПН з кодами ДКПП, що відповідають виду діяльності (будівництво).

Можливо ризик буде менше, якщо ремонтні заходи поліпшують орендоване приміщення (приклади наведені у п.32 р.6 Методрекомендацій 561 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0561201-03#n121 ), тобто призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, тоді орендар у своєму бухобліку їх капіталізує Тому такі витрати спочатку збирають за Дт 153. п. 14 НП(С)БО 7 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#o52 , п. 4 розд. II НП(С)БО 14 «Оренда» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0487-00#n61 Після завершення поліпшувальних заходів на суму витрат, що капіталізуються, створюють окремий об’єкт необоротних активів «Поліпшення орендованого активу» (Дт 117).

Амортизують об’єкт, сформований з витрат на поліпшення орендованого ОЗ, з місяця, що настає за місяцем завершення робіт, одним з двох методів — прямолінійним або виробничим п. 27 НП(С)БО 7. Строк амортизації поліпшень у цьому випадку доцільно встановити виходячи з того, скільки ще часу поліпшений об’єкт перебуватиме в орендаря.

Створений при поліпшенні об’єкт орендар відносить до ОЗ групи 9 з мінімальним строком амортизації 12 років. У цьому разі при поліпшенні орендованого приміщення високодохідникам потрібно пам’ятати про амортизаційні різниці (пп. 138.1, 138.2 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10662 ).

Тоді якщо витрати орендаря відшкодовуються орендодавцем, то ця операція розглядається як реалізація необоротного активу, і вартість таких поліпшень переводитиметься з субрахунку 117 «Інші необоротні матеріальні активи» до дебету субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу».

Щодо оподаткування є свої мінуси:

По-перше. Якщо орендар зареєстрований платником ПДВ, він має право на отримання податкового кредиту для ремонтних витрат, якщо ремонт проводився в приміщенні, яке використовується у господарській діяльності (п.198.3 ст. 198 ПКУ).

По-друге. Якщо орендар отримує компенсацію витрат від орендодавця, то це призводить не тільки до нарахування доходу в бухгалтерському обліку, а й до нарахування податкового зобов’язання з ПДВ відповідно до підпункту «б» п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

По-трете. Якщо орендар провів ремонт за власний рахунок і об’єкт повертається разом з цими поліпшеннями і він не отримав компенсації від орендодавця, така ситуація може розглядатися податківцями, як дарування з огляду на норми п.187.1 ст.187 ПКУ. В такому разі орендар повинен нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ, виходячи з вартості придбаних товарів, робіт, послуг на ремонт.

По-четверте. Якщо орендодавцєм є звичайна фізична особа (не суб’єкт господарювання – ФОП), і орендар провів ремонт, який не був компенсований, то фізична особа повинна включити вартість цих поліпшень до свого доходу за підсумками року і відобразити в податковій декларації про майновий стан і доходи. А орендодавець своєю чергою із вартості ремонту повинен нарахувати та сплатити до бюджету ПДФО з використанням «натурального» коефіцієнту і військовий збір, бо це дохід у негрошовій формі.

До того ж орендар – суб’єкт господарювання зобов’язаний відобразити такі доходи у додатку № 4ДФ до об’єднаної звітності з кодом ознаки доходу «126».

Якщо вартість ремонту компенсує орендодавець відразу, то в обліку у орендаря такі витрати обліковуються на рахунки 23, а після отримання компенсації від орендодавця ця сума нараховується як дохід на рахунку 703, а витрати з рахунку 23 обліковуються на рахунку 903.

Більше інформації https://7eminar.ua/events/3887/8583 , https://7eminar.ua/events/3781/8259

https://7eminar.ua/news/5796-novi-kodi-oznak-rizikovosti-analiz-eksperta

Раді допомогти, звертайтесь ще!