Заголовок тимчасово відсутній

Можна провести інвентаризацію та оприбуткувати такий об’єкт ОЗ, але за певних умов.

За підсумками інвентаризації підприємство в акті інвентаризації та в протоколі до нього документує, що було виявлено надлишок основного засобу (Наприклад свердловина, яка повністю придатна до використання на виробництві). Документи, які б підтверджували факт її придбання, оприбуткування та подальшого обліку, відсутні. Установити джерело придбання та відновити документи не вдалося. Щоб відобразити надлишок такого основного засобу у бухгалтерському обліку – потрібне зважене рішення від керівника та головного бухгалтера.

Якби підприємство спромоглося відшукати або відновити підтвердні документи щодо таких ОЗ (договори, накладні, акти приймання-передачі, документи на оплату тощо), усе б звелося до звичайного виправлення минулих помилок у бухгалтерському (див. лист Мінфіну України від 13.12.2004 р. № 31-04200-30-10/22823 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2282201-04#Text ) та податковому обліку. При цьому бухметодика виправлення залежала б від змісту помилки (скажімо, об’єкт не оприбуткували або ж помилково списали) та періоду, у якому її припустилися (у поточному чи в минулих роках).

Своєю чергою, якщо підтвердити придбання таких об’єктів належними документами не вдається (наприклад, через те, що їх продавець невідомий), ситуація розвиватиметься інакше.

З одного боку, під час інвентаризації підприємство в більшості випадків може виявити надлишки саме власних ОЗ, які в минулому цілком законно потрапили в його власність і використовувалися в процесі діяльності, але через певні причини їх належним чином не обліковували.

З іншого — якщо неможливо документально підтвердити право власності на знайдені під час інвентаризації надлишки ОЗ, формально може йтися про виявлення безхазяйних речей, тобто речей, які не мають власника або власник яких невідомий (ч. 1 ст. 335 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1813 ).

Щодо безхазяйного нерухомого майна: безхазяйні нерухомі речі бере на облік орган, що здійснює держреєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені (ч. 2 ст. 335 ЦКУ). Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувають за рішенням суду (ч. 4 ст. 344 ЦКУ).

Зважаючи на такі правила набуття права власності на «безхаз», у подібних ситуаціях перед керівництвом підприємства постає питання: чи можна все ж вважати виявлені надлишки ОЗ активами підприємства та оприбутковувати їх на баланс?

Якщо виходити з того, що однією з обов’язкових умов визнання матактиву на балансі є перехід до підприємства всіх ризиків і вигод, пов’язаних із правом власності на нього (лист Мінфіну України від 18.11.2016 р. № 31-11410-07-27/32754 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1705201-16#Text ), яке в нашій ситуації лишається непідтвердженим, то відповідь буде негативною.

У результаті майно, яке визнають безхазяйним, доцільно буде вилучити з експлуатації та не оприбутковувати як власний актив, а обліковувати поза балансом, наприклад: як актив на відповідальному зберіганні. Аж допоки підприємство не набуде право власності на знайдені об’єкти в установленому законодавством порядку. Утім, цілком можливо, що зі спливом такого досить тривалого періоду об’єкт втратить ознаки актива, оскільки вже не буде здатний генерувати для підприємства майбутні економічні вигоди.

Але на практиці, якщо керівництво з певних мотивів вважатиме подібну бездокументну інвентаризаційну знахідку власністю підприємства (наприклад, як безоплатно отримано), та накаже оприбутковувати її на баланс, бухгалтерії доведеться обліковувати таку операцію.

Загалом існує декілька санкціонованих Мінфіном методик оприбуткування надлишків ОЗ:

Методика 1. Якщо підприємство вирішить розглядати відповідний об’єкт ОЗ як безоплатно отриманий (оскільки відсутні докази понесення будь-яких витрат на придбання), за наслідками інвентаризації його можна оприбуткувати до складу ОЗ за справедливою вартістю з одночасним збільшенням додаткового капіталу: Дт 10 «Основні засоби» Кт 424 «Безоплатно одержані необоротні активи».

Підґрунтям для такого запису слугуватиме, наприклад, «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів», складений на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії.

Надалі підприємство:

- щомісяця амортизуватиме об’єкти за загальними правилами П(С)БО 7 «Основні засоби» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#o116 : Дт 23, 91–94 Кт 13;
- одночасно визнаватиме інший дохід у сумі, пропорційній нарахованій амортизації, з відповідним поступовим зменшенням додаткового капіталу Дт 424 Кт 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів».
Теоретичним підґрунтям для такої схеми бухобліку безоплатно отриманих ОЗ є, зокрема, п.п. 10, 4 П(С)БО 7, п.21 П(С)БО 15 «Дохід» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99#o93 та Інструкція про застосування Плану рахунків № 291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#Text .

Цікаво, що аналогічний механізм запропоновано Мінфіном для бухобліку «нематеріальних активів, які були отримані підприємством безоплатно, виявлені інвентаризацією як такі, що не були зараховані на баланс підприємства» у п. 7.4 Методрекомендації №1327 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1327201-09#n127 .

Слабке місце застосування саме такої методики — у мінфінівських бухнормативах є спеціальні правила щодо обліку інвентаризаційних надлишків ОЗ (методики 2 та 3). Проте, на наш погляд, вона цілком виправдана для ситуацій, коли підприємство отримало право власності на безхазяйні об’єкти ОЗ за набувальною давністю.

Методика 2. Оприбуткувати надлишковий об’єкт ОЗ за справедливою вартістю з одночасним збільшенням доходів майбутніх періодів: Дт 10 Кт 69 «Доходи майбутніх періодів».

Надалі підприємство:

- щомісяця амортизуватиме об’єкт за загальними правилами П(С)БО 7 Дт 23, 91–94 Кт 13;
- одночасно визнаватиме інший дохід у сумі, пропорційній нарахованій амортизації, з відповідним поступовим зменшенням доходів майбутніх періодів Дт 69 Кт 746 «Інші доходи».
Такий механізм ґрунтується на п. 1.5 р. ІІІ та п. 4 р. IV Положення про інвентаризацію № 879 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14#n209 . Хоча у поясненні до рахунка 69 в Інструкції № 291 про нього не згадано.

За цим методом не надто зрозуміло, що й кому саме винне підприємство внаслідок оприбуткування надлишків ОЗ. Але маємо незаперечний факт: саме так — кредитуючи доходи майбутніх періодів — виглядає найактуальніша вказівка Мінфіну щодо оприбуткування надлишків ОЗ (а також нематактивів), виявлених за наслідками інвентаризації.

Методика 3. Оприбуткувати раніше не врахований на балансі об’єкт ОЗ (за його справедливою вартістю) з визнанням інших доходів Дт 10, 11 Кт 746. А далі амортизувати його у звичайному режимі згідно з П(С)БО 7.

Відповідну кореспонденцію рахунків знаходимо в п. 21 додатка до Методрекомендацій № 561 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0561201-03#n198

Отже, головбуху доведеться зважити всі обставини щодо виявлених інвентаризаційних надлишків ОЗ, а далі прийняти обґрунтоване рішення стосовно методики їх подальшого обліку.

У податковому обліку з податку на прибуток наслідки оприбуткування надлишків ОЗ для всіх платників будуть аналогічні бухгалтерським. Доходи, які визнають унаслідок оприбуткування, впливатимуть на об’єкт оподаткування за бухправилами.

Подальший податковий облік операцій із такими ОЗ залежатиме від того, чи коригує платник фінансовий результат до оподаткування на податкові різниці.

Зверніть увагу: якщо вартість конкретного об’єкта (свердловини), виявленого під час інвентаризації, не перевищує 20000 грн, то він не підпадає під визначення податкових ОЗ згідно з пп. 14.1.138 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 .

Також у роз’ясненні ЗІР податківці зауважили: операція з оприбуткування надлишків товарно-матеріальних цінностей не відповідає визначенню терміна «постачання товарів», тому вона не підпадає під об’єкт обкладення ПДВ.

Зазначимо, що свердловина є нерухомою річчю та має обліковуватися як споруда у складі основних засобів на субрахунку 103 «Будинки та споруди».

Оскільки свердловина використовується для забезпечення водою потреб підприємства, в податковому обліку вона належатиме до складу виробничих основних засобів 3 групи, як споруда.

При цьому, мінімально допустимий строк амортизації свердловини в податковому обліку становить 15 років (пп.138.3.3 п.138.3 ст.138 ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!