Заголовок тимчасово відсутній

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом - це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно.

Кодексом законів про працю від 10.12.1971 № 322 передбачено, що заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.

Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години.

Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором. (ст.21-1 Кодекса https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1757)

Отже, в даному випадку, працівнику потрібно оплатити години пропорційно розрахувавши з дати прийняття його на роботу до мінімальної тривалості годин (визначених у договорі) календарного місяця. Тобто за 11,2 години ( лютий 20 робочих днів = 32 години, в трудових відносинах 7 робочих днів = 11,2 години) В табелі робочого часу проставити фактичні години коли працівник виконував свою роботу, а оплату провести згідно умов договору (мінімальної тривалості робочого часу).