Заголовок тимчасово відсутній

Документальне оформлення пересорту здійснюєтьмя за допомогою інвентаризації. Потрібно провести повну інвентаризацію.

Матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості, протоколи) оформляють не менше ніж у двох примірниках (п. 21 розд. II Положення №879).

Такі документи складають безпосередньо під час інвентаризації:

1) інвентаризаційний опис.

2) звіряльна відомість. Таку відомість складає бухгалтерська служба для відображення розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації);

Фінальним етапом інвентаризації є складання інвентаризаційною комісією протоколу за результатами проведення інвентаризації. У протоколі, зокрема, але не виключно, зазначають таку інформацію:
— причини нестач, втрат, лишків (у т. ч. на підставі письмових пояснень матеріально відповідальних осіб);
— пропозиції щодо зарахування внаслідок пересортиці, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Якщо вартість ТМЦ, які виявилися в лишку, перевищує вартість ТМЦ у нестачі, суму перевищення (додатну сумову різницю) відносять до інших операційних доходів. При цьому збільшують облікові дані за тими рахунками і субрахунками обліку запасів, за якими виявлено лишок.

У цьому випадку (при додатній сумовій різниці) роблять такі проводки:

— на суму заліку: дебет відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ у лишку) — кредит відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ у нестачі);

— на суму доходу: дебет відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ у лишку) — кредит субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

А якщо вартість ТМЦ, виявлених у нестачі, перевищує вартість цінностей, що виявилися в лишку, від’ємну сумову різницю відносять на винних осіб. Якщо таких осіб не встановлено, сумову різницю розглядають як нестачу цінностей понад норми природного убутку. Відображають її у складі інших витрат операційної діяльності підприємства (дебет субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»).

У цьому випадку у протоколі інвентаризаційної комісії наводять вичерпні пояснення причин, з яких від’ємні сумові різниці за пересортицею не можуть бути стягнуті з матеріально відповідальних осіб.

У разі від’ємної сумової різниці за пересортицею в бухгалтерському обліку роблять такі проводки:

— на суму заліку пересортиці: дебет відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ у лишку) — кредит відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ, яких не вистачає);

— на суму втрат від пересортиці: дебет субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» — кредит відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ, яких не вистачає).

ПДВ-облік. Якщо виявлено від’ємну сумову різницю, діємо так само, як і у випадку нестачі. Тобто нараховуємо компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з суми такої різниці на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. Але так діємо тільки в тому випадку, якщо ТМЦ придбано з ПДВ (а винну особу не виявлено, та немає норм природнього убутку). Якщо без ПДВ — ніяких компенсуючих податкових зобов’язань не нараховуємо.

Раді допомогти, звертайтесь ще!