Заголовок тимчасово відсутній

Є багато суперечок стосовно того, чи визначати таке придбання як нематеріальний актив, чи відносити на витрати майбутніх періодів.

В консультації ЗІР, підкатегорія 102.05 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41632 податківцями було надано роз’яснення, що комп’ютерні програми – це нематеріальний актив, який слід розрізняти за такими варіантами:

до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
до групи 6 – інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів

В той же час, оскільки придбання обмеженої кількості копій комп’ютерної програми та використання їх виключно за прямим функціональним призначенням означає, що покупець є кінцевим споживачем, і тому, незважаючи на те, що податківці вказують тільки один варіант, у цьому разі ліцензію, на наш погляд, слід відносити до шостої групи. Отже, обліковувати на рахунку 127.

Щодо платежів, які подовжують термін використання, слід звернутися до документації та визначити, за що саме сплачуються такі платежі.

Якщо це плата "за доступ до...", такі платежі будуть витратами періоду, отже, відносяться на рахунок 39 та розподіляються між місяцями використання.
Якщо ж такий платіж збільшує можливості ліцензії (наприклад, надає більш розширені права), то первісна вартість активу має бути збільшена, і з наступного місяця амортизується вже нова вартість.

Раді допомогти, звертайтесь ще!