Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до пункту 12 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (НП(С)БО 9), надлишки матеріалів, виявлені під час інвентаризації, оприбутковуються за справедливою вартістю. Справедлива вартість визначається як сума, за якою можна продати актив або оплатити ним зобов'язання на певну дату. Це може бути ринкова вартість подібних матеріалів у відповідному стані та місці. Додатково, Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879, зазначає, що надлишки товарно-матеріальних цінностей оприбутковуються відповідно до їх оцінки в регістрах бухгалтерського обліку.

Методичні рекомендації з обліку запасів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2, уточнюють, що:

Якщо надлишки призначені для реалізації, вони оцінюються за чистою вартістю реалізації.
Якщо надлишки будуть використовуватися на підприємстві, їх оцінюють за вартістю можливого використання.

Справедлива вартість, відповідно до НП(С)БО 9 "Запаси", визначається без урахування історичної собівартості, тобто незалежно від того, яким методом обліку запасів користується підприємство (ФІФО, середньозважена собівартість тощо).

Методи оцінки вибуття запасів, такі як ФІФО чи середньозважена собівартість, застосовуються під час списання запасів, а не для визначення справедливої вартості надлишків.

Справедлива вартість визначається за поточними ринковими цінами, незалежно від того, за якою методикою підприємство обліковує запаси в балансі. Це може бути:
-Ціна останньої аналогічної покупки на ринку.
- Ціна реалізації подібних запасів (за мінусом витрат на збут).
-Ринкова оцінка подібних запасів у відповідному стані та місці.

Отже, при визначенні справедливої вартості не варто використовувати ФІФО чи середньозважену собівартість. Потрібно орієнтуватися саме на поточні ринкові ціни.

Раді допомогти, звертайтесь ще!