Заголовок тимчасово відсутній

Ризики несе підприємство, оскільки договір за своїми умовами не відповідає визначенню в ПКУ для застосування податкової пільги.

Згідно з пп. 14.1.521 ПКУ, договором добровільного медичного страхування є договір страхування, який передбачає страхову виплату закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного з хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір також має передбачати мінімальний строк дії 1 рік і повернення страхових платежів тільки страхувальнику у разі дострокового розірвання договору (пп. 14.1.521 ПКУ).

З цього визначення випливають важливі нюанси:

Страхову виплату можна здійснювати тільки закладам охорони здоров’я (ЗОЗ).
Договір, за яким страхові виплати здійснюються не закладам охорони здоров’я, а третім особам (працівникам), не вважається договором добровільного медичного страхування.
Якщо страхова компанія відшкодовує витрати працівнику напряму, такий дохід вважається додатковим благом і підлягає оподаткуванню (01.03.2024 № 1052/ІПК/99-00-24-03-03).
На наш погляд, оподатковуватися мають не лише відшкодовані працівникам суми, а всі виплати за договором, оскільки податкові наслідки залежать від статусу всього договору в цілому. Договір або відповідає визначенню з пп. 14.1.521 ПКУ, або не відповідає – і від цього залежить оподаткування всіх страхових платежів.

Отже, підприємство повинне утримати ПДФО та військовий збір із усіх сум, сплачених за договором. При цьому ПДФО слід розраховувати з урахуванням "натурального коефіцієнта", оскільки йдеться про негрошовий дохід.

Класифікація доходу:

Це додаткове благо, яке оподатковується відповідно до ознаки доходу 126.

Раді допомогти, звертайтесь ще!