Заголовок тимчасово відсутній

На наш погляд, зарахувати на баланс означені активи Вам треба за погодженою сторонами вартістю.

У бухзаписах це можна показати так: Дт 152 Кт 631 оприбутковано майновий комплекс та земельну ділянку за погодженою сторонами вартістю, Дт 631 Кт 311 (цей запис можливий, якщо було часткове відшкодування коштами вартості майна) та Дт 631 Кт 377 (проведено взаємозалік заборгованостей).

Після того, як отримані об'єкти будуть готові до використання Вам слід зробити запис: Дт 100 Кт 152 (на вартість майного комплексу) та Дт 101 Кт 152 (на вартість земділянки).

У бухобліку земділянки не амортизують (див. п. 22 НП(С)БО 7 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#o116). Тому на субрахунку 100 така земля висітиме, наприклад, аж до моменту її продажу.

На субрахунок 100 інвестиційна нерухомість найперше (тобто під час первісного визнання) потрапляє за первісною вартістю (див. п. 9 НП(С)БО 32 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0823-07#Text). У Вас вона, по ідеї, дорівнюватиме погодженій вартості сторін.

На дату балансу інвестиційну нерухомість можна обліковувати або за справедливою вартістю, або за первісною вартістю. Так, відповідно до п. 26 НП(С)БО 32 підприємство на дату балансу відображає у фінансовій звітності інвестиційну нерухомість:

1) або за справедливою вартістю (якщо її можна достовірно визначити);

2) або за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до НП(С)БО 28 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-05#Text.

Як бачите, НП(С)БО 32 передбачає, що підприємство може обрати один із двох вартіантів обліку. Тобто обліковувати інвестнерухомість або за справедливою вартістю, або за первісною вартістю. При цьому в п. 18 НП(С)БО сказано, що інвестиційна нерухомість, що обліковується за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, переоцінці не підлягає.

Таким чином, якщо Ви оберете модель обліку інвестиційної нерухомості за первісною вартістю (це доречно зафіксувати в розпорядчому документі про облікову політику), то Ви вправі будете її за загальними правилами амортизувати в бухобліку.

Тепер щодо строку корисного використання. У п. 23 НП(С)БО 7 сказано, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством самостійно (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

А в п. 24 НП(С)БО 7 зауважено, що при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати такі критерії:

1) очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

2) фізичний та моральний знос, що передбачається;

3) правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта;

4) інші фактори.

Отже, термін корисної експлуатації необоротного активу потрібно визначати, ґрунтуючись на експлуатаційних очікуваннях керівництва підприємства, яке його отримало. Тобто, по суті, даний показник вимагає професійного судження (оцінки) управлінців компанії.

Також звернемо увагу на те, що п. 26 НП(С)БО 7 дозволяє нараховувати бухгалтерську амортизацію з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, установлених податковим законодавством (окрім виробничого методу). Це, по суті, означає, що в бухобліку дозволено орієнтуватися на терміни використання, установлені пп. 138.3.3 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20240616#n10662. В останньому для будівель мінімальний термін податкової амортизації визначено на рівні 20 років.

Отже, підсумовуючи сказане, відмітимо, що строк корисного використання (експлуатації) — річ абсолютно індивідуальна. У Вашому випадку він залежить виключно від реальних планів (намірів) щодо терміну використання (експлуатації) інвестиційної нерухомості конкретно на Вашому підприємстві.

Раді допомогти, звертайтесь ще!