Заголовок тимчасово відсутній

Зменшення статутного капіталу ТОВ можливе відповідно до Закону про ТОВ, якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш ніж на 50 % порівняно із цим показником станом на кінець попереднього року (ч. 3 ст. 31 Закону про ТОВ). Це обов’язкова підстава, при якій виконавчий орган повинен скликати загальні збори учасників, що мають відбутися протягом 60 днів. Проте також можливе добровільне зменшення статутного капіталу шляхом пропорційного зменшення часток учасників і виплати їм вартості їхньої частки. Законодавство не передбачає підстави «просто повернути кошти засновнику», а тому така операція є сумнівною та може розглядатися як штучне виведення коштів.

Якщо обмежувальні вимоги не порушені, загальні збори учасників можуть прийняти рішення про зменшення статутного капіталу. Протягом 10 днів після цього виконавчий орган має повідомити кредиторів, чиї вимоги не забезпечені заставою, гарантією чи порукою (ч. 3 ст. 19 Закону про ТОВ). Кредитори протягом 30 днів можуть вимагати забезпечення зобов’язань, дострокове виконання або укладення інших договорів. Якщо товариство не виконає ці вимоги, кредитори можуть звернутися до суду. Після закінчення 30-денного строку без звернень кредиторів вважається, що вони не вимагають додаткових дій.

Процедура зменшення статутного капіталу передбачає подання державному реєстратору документів відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону № 755. Після державної реєстрації та публікації на веб-сайті Мін’юсту (наказ Мін’юсту № 1098/5) рішення набирає чинності через 3 місяці. Лише після цього можливе повернення коштів засновнику.

В бухобліку при зменшенні статутного капіталу через збитки здійснюється проводка Дт 401 – Кт 442. Якщо є кілька учасників – Дт 401/учасник 1 – Кт 442; Дт 401/учасник 2 – Кт 442 у пропорційних частках. Жодних податкових наслідків у ТОВ немає. Якщо ж здійснюється повернення коштів засновнику, то це оформлюється проводками Дт 401 – Кт 672 (нарахування виплати), а якщо виплата коштами – Дт 672 – Кт 30, 31.

Податкові наслідки залежать від визначення інвестиційного прибутку (п. 170.2 ПКУ). Підприємство показує виплату в додатку 4ДФ із кодом 112. Засновник-фізособа зобов’язана самостійно задекларувати отриманий інвестиційний прибуток і сплатити податок. Інвестиційний прибуток визначається як різниця між отриманим доходом та підтвердженими витратами на придбання активу. Через те, що у підприємства є збитки, номінальна вартість частки засновника (100 000 грн) може не відповідати її реальній вартості. Якщо засновнику виплачується сума, яка перевищує реальну вартість частки, податковий орган може не визнати витрати на придбання активу і оподаткувати суму виплати 18 % ПДФО та 1,5 % військового збору як інвестиційний прибуток.

Додатково див. https://storage.7eminar.ua/content/finelf_record/3118/m10/Prezentatsiia_VV_m10u1.pdf

Раді допомогти, звертайтесь ще!