Заголовок тимчасово відсутній

Чи вірно це з точки зору договоірних відносин - відповідь слід шукати в догворі.

ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4750 Стаття 1013. Комісійна плата

1. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

З точки зору ЦКУ - Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові (ч. 2 ст. 1014 ЦКУ). Тобто якщо комісіонер продав товар дорожче, аніж передбачалося договором, він не має права забрати різницю собі у вигляді плати.

А от чи має право комісіонер отримати комісію з додатковох різниці в ціні - залежить від того як написано в догворі про ці 10 %. Якщо вони визначені в твердій сумі - не має права. Якщо вказано чітко, що від виручки - то право має.

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. (ст1012). Отже, ящко в догворі не міститься заборони комісіонеру продавати товар дорожче, а винагорода визначена як 10% від виручки, і не конкретизовано, від якої саме - тоді діятиме 3йпп. зі Статті 1013.. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Для даного договору звичайна ціна 10% виручки, отже виходячи з цього , комісіонер має право на відсотки з додаткової виручки.

Договори комісії регулються ЦКУ, подтакове законодавство (ПКУ) тільки додатково уточнює питання, що є оподаткованим доходом комісіонера, та питання ПДВ-обліку сторін, та не регулює питання визначення сторонами розміру винагроди комісіонера. Це господарське питання, питання Цивільного кодексу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!