Заголовок тимчасово відсутній

Підприємство має самостійно обрати варіант, який спосіб оцінки отриманої сільгосппродукції буде використовувати: або за справедливою вартістю або за виробничою собівартістю відповідно до П(С)БО 16. Та зафіксувати в обліковій політиці підприємства.

Справедлива вартість – це сума, за яку можна продати актив за звичайних умов на певну дату ( п. 4 П(С)БО 19). Визначення справедливої вартості сільгосппродукції ґрунтується на цінах активного ринку.

Сільгосппродукція повинна оцінюватися при первісному визнанні за продажними цінами (без ПДВ).

Визначену справедливу вартість зерна фіксують у первинних документах, а саме у бухгалтерській довідці.

Такий спосіб оцінки не пов’язаний з фактичними витратами, понесеними на вирощування. Тому рахунок 23, на якому були накопичені витрати з вирощування, закривають на суму різниці між справедливою вартістю оприбуткованого зерна та сумою понесених витрат, пов’язаних з їх біологічними перетвореннями: Дт 271 Кт 23 (за справедливою вартістю), Дт 23 Кт 710 (якщо справедлива вартість перевищує суму понесених витрат) або Дт940 Кт 23 (якщо справедлива вартість менше, ніж сума понесених витрат).

Виробнича собівартість визначається тільки тоді, коли повністю сформуєте витрати на вирощування зерна. Тобто, тільки в кінці року (після розподілу загальновиробничих витрат). До того часу зерно буде обліковуватися за плановою собівартістю. А в кінці року після того, як будуть остаточно сформовані витрати на вирощування і буде визначена собівартість, планову собівартість буде скориговано до рівня фактичних витрат.

Раді допомогти, звертайтесь ще!