Заголовок тимчасово відсутній

Наразі, нема підстав для списання помилково перерахованих у 2021 році коштів контрагенту. Доцільно звернутися з листом до конрагента щодо їх повернення (у Вашого контрагента не було підстав зараховувати ці кошти на іншого контрагента і не має значення, що контрагент у себе їх "закрив").

Списати дебіторську заборгованість можна лише тоді, коли сплине строк позовної давності або контрагент буде ліквідований чи визнаний банкрутом. Якщо Ви спишете заборгованість не маючи законних підстав, то, ймовірніше за все, при перевірці, податківці знімуть ці витрати.
Відповідно до статті 257 ЦКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415) загальний строк позовної давності становить 3 роки. Цей строк застосовується, якщо інше не встановлено законом або договором.Згідно зі статтею 261 ЦКУ, строк позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права та про особу, яка його порушила.Позовна давність може бути перервана (ст. 264 ЦКУ, наприклад ви підписали акт звірки) або зупинена (ст. 263 ЦКУ), в результаті чого строк починає перебіг заново.Крім того строк позовної давності, на сьогодні, зупинений на час воєнного стану (п. 19 р. ХХІ ЦКУ), а до цього строк позовної давності був зупинений на період дії карантину через COVID-19 (п. 12 р. ХХІ ЦКУ).Тобто, на сьогодні не можна списати дебіторську заборгованість з причиною «сплив строк позовної давності» по вашій заборгованості. Потрібно дуже прискіпливо розрахувати строк позовної давності, бо у Вашому випадку будуть витрати і при перевірках податківці навряд чи визнають їх, коли строк позовної давності – зупинений.Списати зараз можна заборгованість, якщо контрагент ліквідований (є підтвердження даними ЄДР), визнаний банкрутом (є підтвердження – рішення господарського суду), інші ситуації, які дозволяють визнати борг безнадійним і ви маєте документальне цьому підтвердження. Також нема законодавчих підстав списати заборгованість контрагента, який знаходиться на окупованій території.

У разі отримання помилкового платежу обов’язок отримувача виникає в момент надходження коштів. Згідно з п. 1 ст. 1212 ЦКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5668), цей обов’язок передбачає безумовне та негайне повернення грошей платникові й не може бути змінений без укладення договору між сторонами. На сьогодні законодавство не встановлює конкретного строку для повернення помилково зарахованих коштів.

На нашу думку, у цій ситуації слід керуватися положеннями ст. 530 ЦКУ, яка визначає строки виконання зобов’язання. Якщо строк виконання боржником обов’язку не передбачений, кредитор має право вимагати виконання зобов’язання у будь-який час. Боржник, своєю чергою, зобов’язаний виконати його протягом семи календарних днів з моменту пред’явлення вимоги

Щодо кореспонденції бухгалтерських рахунків по списанню помилково перерахованих коштів ( після спливу терміну позовної давності)

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#n408 ) кореспонденція рахунків для списання заборгованості та відображення резерву виглядає наступним чином:
У разі наявності резерву сумнівних боргів (РСБ):
Дт 38, Кт 377 – списання заборгованості за рахунок створеного резерву.Дт 944, Кт 377 – відображення суми перевищення списаної заборгованості над резервом.
Якщо резерв сумнівних боргів не створювався (наприклад, для мікропідприємств відповідно до НП(С)БО 25):
Дт 944, Кт 377 – списання безнадійної заборгованості з балансу

Уточніть, будь ласка, чи була зареєстрована ПН на Вас та якою проводкою (якими проводками) відображено було раніше ПДВ?

Раді допомогти, звертайтесь ще!