Заголовок тимчасово відсутній

Визначення строку корисного використання основних засобів (ОЗ), зокрема автомобіля, регулюється різними нормативними актами залежно від цілей обліку – бухгалтерського або податкового.

Визначення строку корисного використання за бухгалтерським обліком (П(С)БО 7):

Згідно з п. 23 П(С)БО 7 «Основні засоби», строк корисного використання об'єкта визначається підприємством під час зарахування об'єкта на баланс. Строк корисного використання – це період, протягом якого підприємство очікує отримувати економічні вигоди від використання об’єкта.

Під час визначення строку корисного використання слід враховувати:

очікуваний фізичний і моральний знос;
інтенсивність використання;
умови експлуатації;
нормативно-правові та інші обмеження.
Строк корисного використання можна переглядати, якщо є об’єктивні причини (п. 25 П(С)БО 7). Наприклад, якщо автомобіль модернізовано або його експлуатаційні характеристики змінилися.

Визначення строку корисного використання за Податковим кодексом України (ПКУ):

Податковий кодекс регулює строки корисного використання ОЗ лише для платників податку на прибуток, які застосовують податкові різниці відповідно до розділу III ПКУ. Відповідно до п. 138.3.3 ПКУ, встановлено мінімально допустимі строки корисного використання для амортизації об'єктів основних засобів:

для автомобілів (група 5 ОЗ) мінімальний строк становить 5 років.
Платники податку на прибуток, які застосовують податкові різниці, повинні враховувати ці строки для цілей розрахунку амортизації в податковому обліку.

У бухгалтерському обліку строк корисного використання визначає саме підприємство, виходячи з його власних очікувань та умов експлуатації. Наприклад, підприємство може встановити строк корисного використання автомобіля 4 роки.
У податковому обліку мінімальний строк корисного використання є жорстко регламентованим ПКУ. Якщо підприємство встановить строк менше ніж 5 років, то в податковому обліку для розрахунку амортизації все одно враховуватиметься строк 5 років.

Платники податку на прибуток, які застосовують податкові різниці, повинні враховувати мінімальні строки амортизації з п. 138.3.3 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які не застосовують податкові різниці (малодохідні підприємства з річним доходом до 40 млн грн, які прийняли рішення не застосовувати різниці), можуть визначати строк корисного використання відповідно до П(С)БО 7 без обмежень ПКУ.
Для платників єдиного податку вимоги ПКУ щодо строків корисного використання не застосовуються, оскільки вони не враховують амортизацію у податкових розрахунках.
Якщо у бухобліку встановлений термін більший ніж вимагає ПКУ для певної групи - то використовується бузгалтерський термін і для податкового і для бухзобліку.

наприклад: Якщо підприємство очікує використовувати автомобіль протягом 6 років, то для бухгалтерського обліку строк корисного використання буде 6 років.
У податковому обліку (для платників податку на прибуток, які застосовують різниці) мінімальний строк корисного використання для автомобіля – 5 років. Якщо в бухобліку встановлено строк 6 років, то амортизація в бухгалтерському і податковому обліку збігатиметься. - 6 років
Отже, визначення строку корисного використання залежить від цілей обліку та податкового статусу підприємства. У бухгалтерському обліку строк гнучко визначає підприємство, а в податковому обліку для платників податку на прибуток з різницями діють мінімальні строки з ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!