Заголовок тимчасово відсутній

По внутрішньоукраїнських рахунках-фактурах слід звернути увагу на обов’язкові реквізити первинних документів у ч. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV. До них належать:

• назва документу, тобто «рахунок», «рахунок-фактура», «invoice» тощо;


• дата складання;


• назва підприємства, від імені якого складений документ;


• підписи та посади осіб, які відповідальні за оформлення.

Рахунок -фактуру підписує тільки одна сторона - виконавець. Якщо на рахунку є підпис особи, відповідальної за оформлення – документ дійсний.

Звірніть увагу, сам по собі рахунок-фактура не є первинним документом, так як по ньому незрозуміло, чи дійсно господарська операція відбулася, чи дійсно послугу надали. Виходить, що рахунок-фактура стає первинним тільки у парі з одним з таких документів:

• банківська виписка по рахунку;


• прийняте банком платіжне доручення;


• касовий чек;


• розрахункова квитанція


• квитанція до прибуткового ордера тощо.

Також про використання рахунку-фактури та його статус має бути зазначено у договорі. Тоді оплачений рахунок-фактура може замінити традиційний акт приймання-передачі надання послуг.

Наскільки ми зрозуміли, то Вам на електронну пошту приходить копія рахунку-фактури. Тобто немає "живого" або електронного підпису відповідальної особи. В такому разі такий документ не можна вважати достатнім для проведення операції.

Раді допомогти, звертайтесь ще!