Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до ст. 776 ЦКУ, сторони договору оренди мають право встановити обов'язок компенсації орендодавцем витрат орендаря на ремонт орендованого ОЗ. При цьому поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. А капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

На нашу думку, якщо заміна акумулятора та шин не призводить до збільшення економічних вигід підприємства, то такий ремонт відноситься до поточного. Тож, умови та розмір компенсації визначаються договором між орендарем та орендодавцем. При цьому, законодавчо не встановлено певного розміру такої компенсації – такий розмір встановлюється сторонами на договірній основі.

АБ слід розглядати як звичайну запасну або комплектуючу частину, придбану для підтримання транспортного засобу у робочому стані. За таких умов установа має зараховувати придбану АБ до складу запасів. В жодному разі не слід обліковувати АБ у складі основних засобів або малоцінних необоротних матеріальних активів.

Перехід акумулятора від орендодавця до орендаря слід оформити актом приймання-передачі. Це документально підтвердить факт передачі майна і стане підставою для бухгалтерського обліку в обох компаніях.

Витрати на купівлю акумулятора орендодавець може відобразити як витрати на утримання автомобіля. Якщо такі витрати підлягають відшкодуванню орендарем, це слід зазначити в договорі оренди, і орендодавець може виставити рахунок на відшкодування цих витрат.

Орендар може включити витрати на заміну акумулятора (якщо вони відшкодовуються орендодавцю) до складу витрат, пов’язаних з експлуатацією орендованого автомобіля, що може бути включено до витрат на транспортні послуги або інші адміністративні витрати залежно від способу використання автомобіля.

Відпрацьована АБ має статус небезпечних відходів, оскільки містить у своєму складі свинець або його сполуки. Пряму вказівку на це містить п. 32 розділу А Жовтого переліку відходів. Тому її необхідно обов’язково утилізувати. Не можна накопичувати відпрацьовані АБ та їх зберігати в установі безстроково. Такі акумулятори потрібно здати не пізніше трьох місяців після їх списання. Цього вимагає п. 9.9 Правил № 795.

Здавати відпрацьовані акумулятори потрібно лише спеціалізованим підприємствам, які мають відповідні дозвіл і ліцензію. Натомість не потребує отримання ліцензії діяльність зі зберігання відходів, якщо протягом одного року утворені відходи передаються суб’єкту господарювання, який має ліцензію на здійснення комплексу операцій з управління небезпечними відходами (ч. 2 ст. 44 Закону № 2320).

Платниками екоподатку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, які в процесі своєї діяльності здійснюють розміщення відходів (п.п. 240.1.3 ПКУ)

У свою чергу, розміщення відходів — це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів. Отже, установа, яка тимчасово зберігає на своїй території відходи, в т. ч. небезпечні (зокрема, відпрацьовані акумулятори), не є платником екоподатку. https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41590

Раді допомогти, звертайтесь ще!