Заголовок тимчасово відсутній

У такому разі можна взяти у користування автомобіль працівника такі варіанти його використання:

1) на підставі договору оренди;

2) на підставі договору позички;

3) компенсація працівнику витрат відповідно до ст. 125 КЗпП.

1. Оренда автомобіля Для оренди автомобіля передусім необхідно укласти договір оренди, причому обов’язково в письмовій формі (ч. 1 ст. 799 ЦКУ). На підставі договору оренди (найму) орендодавець передає або зобов’язується передати орендарю майно в користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦКУ).

Якщо договір оренди транспортного засобу укладено з фізособою, не зареєстрованою підприємцем, то ч. 2 ст. 799 ЦКУ вимагає його обов’язкового нотаріального посвідчення.

2. Позичка автомобіля. Порядок документального оформлення договору позички регулюється нормами гл. 60 ЦКУ (ст. 827 — 836 цього Кодексу). Головною особливістю договору позички є його безоплатність. Згідно з ч. 1 ст. 827 ЦКУ за договором позички одна сторона — позичкодавець безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні — користувачу річ для користування протягом установленого строку. При цьому користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (ч. 2 ст. 827 ЦКУ).

До договору позички також застосовуються положення гл. 58 ЦКУ про оренду (найм) (ч. 3 ст. 827 ЦКУ). Тому якщо ви укладаєте договір позички автомобіля, то прямо зазначте в ньому про безоплатність його використання. У протилежному випадку такі відносини можуть бути визнані орендними.

Договір позички за участю юридичної особи укладають виключно у письмовій формі (ч. 2 ст. 828 ЦКУ).

Якщо позичкодавцем автомобіля є фізична особа, нотаріально посвідчувати договір позички не потрібно

3. «Трудовий» варіант використання автомобіля. Не є рідкістю ще один спосіб використання підприємством чужого автомобіля. Він здійснюється шляхом компенсації фізособі витрат, пов’язаних з експлуатацією транспортного засобу, що їй належить, для потреб підприємства.

Проте можливий такий варіант тільки при використанні автомобіля працівника підприємства. Крім того, його застосування виправдано, якщо автомобіль використовується в діяльності підприємства лише в межах робочого часу (або нерегулярно). В інший (неробочий) час працівник може використовувати його на власний розсуд.

У цьому полягає один із мінусів такого варіанта порівняно з договорами оренди і позички, на час дії яких автомобіль передається у володіння/користування підприємства. Як наслідок цього, не можна користуватися особистим автомобілем працівника без отримання на це його згоди, укладати від імені підприємства договори перевезення та інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.

Одночасно є й позитивні моменти таких правовідносин. При використанні транспортного засобу працівника у підприємства немає правових підстав для його ремонту і техобслуговування, передбачених при оренді або позичці. У зв’язку із цим підприємство може (але не зобов’язане) компенсувати працівнику витрати, пов’язані з техобслуговуванням, ремонтом, поліпшенням його автомобіля.

В цьому випадку потрібно керуватися ст. 125 КЗпП. У ній зазначено про право працівників, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, отримати компенсацію за їх знос (амортизацію). Причому поняття «інструмент» тут варто розглядати в його широкому значенні, тобто як засіб праці, до якого можна віднести й автомобіль.

4. Якщо працівники використовують власні авто для службових поїздок, таких як відрядження, це можна оформити наступним чином:

Договір оренди або позички: На період відрядження авто може бути оформлене як службове. Це робиться шляхом укладення договору оренди (платного використання) або договору позички (безоплатного використання) між працівником (власником авто) і підприємством. Важливо пам'ятати, що договір оренди авто з фізичною особою підлягає нотаріальному посвідченню.
Наказ про відрядження: Оформляється наказ, у якому зазначається, що поїздка здійснюватиметься на власному авто. В наказі також вказується маршрут, терміни і мета відрядження.
Відшкодування витрат: Працівнику можуть бути відшкодовані витрати на паливно-мастильні матеріали. Витрати на пальне мають бути документально підтверджені, наприклад, чеками з АЗС. Відшкодування таких витрат може бути оформлено окремо від загальних витрат на відрядження.
Подорожній лист: Виписується подорожній лист, в якому зазначаються дані про маршрут, пробіг, витрати пального тощо.
Таким чином, використання власного авто для службових цілей може бути правильно оформлене, забезпечуючи прозорість витрат та відповідність вимогам законодавства.

Раді допомогти, звертайтесь ще!