Заголовок тимчасово відсутній

Водію можна встановити ненормований режим роботи з наданням додаткової відпустки 7 днів та визначити характер роботи як роз’їзний.

Зазначу роз’яснення Мінпраці в листі від 4 червня 2008 р. № 143/13/116-08:

Робочий час та час відпочинку водіїв регулюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затвердженим наказом Мінтрансу від 17.01.2002 р. № 18 та зареєстрованим у Мін’юсті 04.02.2002 р. за № 97/6385.

Відповідно до пункту 2.7 Положення водіям легкових автомобілів (крім таксі) у разі потреби може встановлюватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу. Ця робота не вважається надурочною, і за неї не здійснюється додаткова оплата перепрацьованого часу.

Водіям з ненормованим робочим днем надається у формі компенсації щорічна додаткова відпустка та у випадках, передбачених законодавством, провадиться відповідна оплата за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про відпустки» як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів.

Конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором.

Додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.

Отже, згідно з законодавством водії автотранспортних засобів з ненормованим робочим днем мають право на отримання додаткової оплачуваної відпустки і одночасно можуть мати доплати за ненормований робочий день.

Також у разі виконання роботи поза межами міста краще оформити розїзний характер роботи. Для належного врегулювання роз'їзного характеру роботи доцільно встановити у трудовому договорі (окремому документі, підписаному з кожним таким працівником) та/або зафіксувати в наказі про прийняття на роботу (що є обов'язковим письмовим оформленням трудового договору).

Окремих правил обліку робочого часу працівників із роз’їзним характером роботи не існує. Роботодавець обліковує робочий час такого працівника на загальних підставах.

Факт роз'їзного характеру роботи не впливає на порядок обліку робочого часу працівників. Проте для деяких категорій працівників законодавством може бути встановлено особливості організації робочого часу та його обліку.

Дні поїздок працівників до інших населених пунктів табелюють як звичайні робочі дні. Проте ви можете передбачити власні позначки для позначення перебування працівника у роз’їздах. Якщо роз'їзний характер роботи працівників має непостійний характер, а буває час від часу, можна доповнити табель обліку використання робочого часу графами, в яких буде позначатись кількість днів, коли працівники перебувають у дорозі.

Разом із тим нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.

За роз’їзний характер праці може бути встановлена доплата у відсотках до окладу або в сумах за відпрацьовані дні в дорозі.

Раді допомогти, звертайтесь ще!