Заголовок тимчасово відсутній

Екологічний показник у разі скидів забруднюючих речовин у водному об'єкті нараховується на основі фактичного обсягу скидів(тобто маси за гранично допустиму концентрацію (ГДК).

Гранично допустима концентрація (ГДК) є показником, який регулює допустимий вміст забруднюючих речовин у стоках для забезпечення безпеки навколишнього середовища. Якщо фактична концентрація забруднюючої речовини не встановлена ​​в ГДК, це означає, що підприємство буде виконувати нормативи екологічної безпеки.

Це означає, що фактична концентрація забруднюючих речовин має значення для нарахування екологічного податку. Проте дотримання ГДК не звільняє від сплати податку .

Крім того, якщо концентрація менша за ГДК, екологічні дані нараховуються на весь фактичний обсяг скидів, законодавство передбачає оподаткування за факт скидання забруднюючих речовин.
Податок обчислюється на основі фактичної маси (обсягу) забруднюючих речовин у скидах , а не на основі їх концентрації. Тобто, чим більша маса скинутих речовин, тим більше буде податок, незалежно від того, чи концентрація цих речовин досягає ГДК.

Якщо підприємство здійснює скиди через очисні споруди, йому необхідно нараховувати та сплачувати екологічний податок за фактично скинуту масу забруднюючих речовин, незалежно від того, чи перевищує концентрація цих
речовин гранично допустимі концентрації (ГДК).
Законодавство передбачає, що об'єктом оподаткування є обсяги скидів, а не лише перевищення ГДК. Тому навіть якщо концентрація забруднюючих речовин нижча за ГДК, податок нараховується на весь обсяг фактично скинутих речовин.
Це забезпечує дотримання екологічних норм та стимулює підприємства мінімізувати викиди шкідливих речовин у навколишнє середовище.

Раді допомогти, звертайтесь ще!