Наказ на відрядження обов'язковий. Направлення працівника підприємства у відрядження здійснює керівник цього підприємства або його заступник і оформлює наказом (розпорядженням), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (у разі потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також у разі потреби інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником тощо), після затвердження кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія та за наявності програма заходів. (п.1 розд. IІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13 березня 1998 року № 59 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n37).

Про необхідність наказу йдеться також в п.170.9.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20240903#n3965 : фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні.

Направлення працівника у відрядження регулюється також нормами ст.121 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719.

Працівник має право поскажитися до Держпраці якщо вважає, що роботодавець порушує законодавство про працю.

Раді допомогти, звертайтесь ще!