Заголовок тимчасово відсутній

У бухобліку кредиторка підлягає списанню, тоді коли зобов'язання не підлягає погашенню.

Як ми зрозуміли із запитання, у Вас зависла "не закрита" перед нерезидентом заборгованість. Тому далі будемо виходити саме з цього. І почнемо з того, що податківці неодноразово вже наголошували, що в прибутковому обліку списання кредиторської заборгованості слід відображати за правилами бухобліку (див., наприклад, консультацію у категорії 102.12 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41188).
Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу (Дт 632 Кт 717) саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме.
Тобто для бухобліку строк позовної давності як такий взагалі не важливий. Головне, планує підприємство погашати таку кредиторку чи ні.
Таким чином, якщо Ваше підприємство взагалі не планує погашати означену заборгованість, то, на наш погляд, таку кредиторку доречно списати у тому періоді, коли прийнято таке рішення. Тобто, вважаємо, в цьому разі навіть немає сенсу чекати закінчення позовної давності (про, яку ми скажемо далі), адже якщо у Вас немає намірів погашати таку кредиторку, то автоматично спряцьовує прямий припис п. 5 НП(С)БО 11.
Щодо строку позовної давності відмітимо таке. Оскільки мова йде про ЗЕД-відносини, то Вам, по ідеї, в цьому питанні слід орієнтуємося на законодавство тієї країни, яку обрано у вашому контракті. Наприклад, якщо у контракті зазначено, що сторони керуються правом України, то тоді щодо цього питання можна застосовувати ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text. А в останній ще в 2020 р. в Прикінцеві та перехідні положення ЦКУ законодавці додали п. 12 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Урядом з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. А, зокрема, загальний трирічний строк позовної давності зафіксовано в ст. 257 ЦКУ. Пізніше «карантинна» пауза строків давності була підхоплена (без якихось часових проміжків) призупиненням у зв’язку із воєнним станом (див. п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

Отже, якщо спиратися на ці норми, то трирічний строк позовної давності у Вас, скоріш за все, почав діяти ще під час дії карантину і, відповідно, до воєнного стану, тому наразі про його сплив говорити ще зарано. Адже він ще продовжується на період дії воєнного стану.

Раді допомогти, звертайтесь ще!