Заголовок тимчасово відсутній

1. Так, потрібно. Незалежно від того, де саме знаходяться кошти, це виручка в грошовій формі.

Зверніть увагу, що платіжна система Payoneer не зареєстрована в Україні як надавач платіжних послуг.

До Національного банку України, як уповноваженого органу з авторизації надавачів платіжних послуг, юридична особа «Payoneer» не зверталася для проведення ліцензійних та реєстраційних дій.

Попри це, згідно з правовою інформацією із сайту Payoneer, Payoneer Europe Limited, відповідно до Реєстрації № C189473, надає цифрові грошові послуги та авторизована Центральним банком Ірландії на всій території Європейської економічної зони (EEA).

Частина 4 ст. 59 Закону України “Про платіжні послуги” передбачає право отримувати та використовувати електронні гроші, номіновані в іноземній валюті, випущені емітентами-нерезидентами за межами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» та ст. 386 Господарського кодексу України резиденти, з урахуванням обмежень, визначених Законом про валюту та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

У Реєстрі відсутні відомості про надавачів платіжних послуг із найменуванням «Payoneer».

Зважаючи на це, на Payoneer не поширюється дія Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг”, зокрема щодо обов’язку повідомляти податкові органи про відкриття та закриття рахунку/електронного гаманця платника податків — юридичної особи чи самозайнятої фізичної особи.

Разом із тим, законодавством України передбачена можливість відкриття валютного рахунку в іноземному банку без відкриття представництва резидентом України, на який може бути зараховано експортну валютну виручку.

Це передбачено пунктом 1) частини 1 статті 2, частиною 3 статті 4 Закону «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 року для здійснення валютних операцій через рахунки в іноземних банках. Зміни до цього закону у воєнний час у цій частині не вносилися.

Пункт 14.2 Постанови Нацбанку №18 однозначно каже: грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Звісно, терміни повернення виручки та валютний контроль не застосовуються у разі незначної суми операції (до 400 тис. грн) та у разі експорту послуг. Однак вимога про зарахування на рахунок резидента залишається, хоч і без граничних термінів.

Отже, це фактично рахунок вашої компанії в іноземному банку, і на нього надійшла валютна виручка. Платник єдиного податку має врахувати її за курсом НБУ як дохід для оподаткування на дату надходження на його рахунок у банку. Разом із тим, усе вище викладене свідчить про те, що ситуація не врегульована, і фіскальні органи не мають контролю за надходженням на рахунки Payoneer. Таким чином, не встановлено жодних правил щодо коштів, які залишаються на цьому рахунку і не виводяться. Податківці не коментують Payoneer для юридичних осіб. Зокрема, Лист ДПС України від 21.01.2022 № 100/ІПК/99-00-04-03-03-06: «…чинним законодавством не заборонено фізичним особам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн. Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання — резидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.»

2. Дохід розрахувується по курсу НБУ на дату надходження. Платник єдиного податку враховує у дохід позитивні курсові різниці, витрати з курсових різниць до доходу не включаються.

При переказі коштів на валютний рахунок в українському банку такі різниці можуть виникнути, і тому для цілей єдиного податку валютна виручка буде відображатися за більшим із курсів — на дату надходження на рахунок Payoneer або на дату переказу на український банк.

3. Так, оскільки до доходу платника єдиного податку юридичної особи входять курсові різниці.

Раді допомогти, звертайтесь ще!