Заголовок тимчасово відсутній

На наш погляд, в даному разі про дисконтування не може бути й мови.

Ваше підприємство отримало передоплату, під яку мало виготовити та поставити продукцію. Останню Ви виготовили, але не змогли надати її замовнику через форс-мажор. Поруч з цим, судячи із запитання, Ви із замовником не узгоджували та не підписували жодних документів про повернення такої передоплати. Тому така заборгованість є товарним боргом (тобто таким, яка має бути погашена натуральними активами, а не грошовими коштами). А товарні борги не підлягають дисконтуванню.

Дисконтуванню підлягає лише та заборгованість, яка повинна погашатися грошима. Адже теперішня вартість — це дисконтована вартість майбутніх платежів грошима (п. 4 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o16).

Отже, якщо підприємство отримало аванс, а в рахунок нього повинні бути поставлені товари (роботи, послуги), то така товарна заборгованість не дисконтується.

Тепер щодо строку позовної давності зауважимо таке. Види позовної давності та правила обчислення її строків при здійсненні внутрішньоукраїнських операцій прописані в ЦКУ. Останнім дійсно визначено, що загальна позовна давність дорівнює три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415).

Разом з тим, ще в 2020 р. в Прикінцеві та перехідні положення ЦКУ законодавці додали п. 12 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Урядом з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. А, зокрема, загальний строк позовної давності як ми тільки-но вказували зафіксовано в ст. 257 ЦКУ.

Пізніше «карантинна» пауза строків давності була підхоплена (без якихось часових проміжків) призупиненням у зв’язку із воєнним станом (див. п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Причому дотепер це призупинення все ще працює.

Адже з 30.01.2024 р. хоч і видозмінено цю норму, але суть її від цього не змінилася. Дивіться самі.

До указаної дати в ній шлося про те, що "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Після ж 30.01.2024 р. там сказано таке: " У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Тобто, як бачите, на період воєнного стану перебіг позовної давності зупинено (тобто його відлік під час війни не йде).

У зв'язку з цим, оскільки, судячи із запитання, трирічний строк позовної давності у Вас почав діяти ще під час карантину (тобто після 12.03.2020 р. — див. постанову КМУ від 11.03.2020 р. № 211) і, відповідно, до воєнного стану, то наразі про його сплив говорити, на наш погляд, все ще зарано. Адже він ще призупинений на період дії воєнного стану.

Також відмітимо, що відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу (Дт 681 Кт 717) саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме.

Тобто для бухобліку строк позовної давності як такий взагалі не важливий. Головне, планує підприємство погашати таку кредиторку чи ні.

Таким чином, якщо Ваше підприємство взагалі не планує відвантажувати товар під раніше отриману передоплату, то, на наш погляд, таку кредиторку доречно списати у тому періоді, коли прийнято таке рішення. Тобто, вважаємо, в цьому разі навіть немає сенсу чекати закінчення позовної давності, адже якщо у Вас немає намірів погашати таку кредиторку, то автоматично спряцьовує прямий припис п. 5 НП(С)БО 11. Якщо ж Ви все ще плануєте розрахуватися із замовником, то в бухобліку означену кредиторку слід лиши так як вона є.

Раді допомогти, звертайтесь ще!