Заголовок тимчасово відсутній

Зазвичай, при реалізації пального за талонами саме пальне зберігається в такому разі на АЗС. Закупівля дизельного палива через талони замість карток дозволяє підприємству уникнути необхідності отримання ліцензії на зберігання пального, оскільки фактичне зберігання пального відбувається на АЗС.

При такій формі закупівлі підприємство сплачує АЗС аванс за певну кількість пального. На суму сплаченого авансу видаються талони на ПММ. Якщо за умовами договору пальне переходить у власність покупця після оплати талонів і до фактичної заправки автомобіля, то в такому разі: постачальник складає та надає покупцю видаткову накладну на пальне; сторони підписують акт приймання-передачі пального, на підставі якого покупець талонів «передає» пальне на зберігання постачальнику, який «зберігає» його в ємностях на АЗС. Насправді ж ніякого фізичного руху пального при цьому не відбувається.Передача пального покупцю (не саме фактичне заправляння на АЗС за талоном, а передача з балансу постачальника на баланс покупця) відбувається, як правило, за накладними. Покупець пального, який веде облік паливних талонів на окремому аналітичному субрахунку, здійснює запис, наприклад, Д-т 203/1 «Паливо на складі» К-т 203/2 «Талони на паливо» на вартість того палива, яке отримали за талонами. Накладні на постачання палива складають на підставі зведених даних за звітами АЗС, переданими до бухгалтерії. Періодичність складання таких накладних встановлюється договором.
Акцентуємо увагу, що підставою для оприбуткування палива на баланс підприємства буде видаткова накладна або інший первинний документ, а не талон чи паливна картка. Списання вартості пального на витрати відбуватиметься лише при його фактичному використанні, що підтверджуватимуть первинні документи (наприклад, подорожні листи).

https://www.youtube.com/watch?v=7JCmTstMWkM

Раді допомогти, звертайтесь ще!