Заголовок тимчасово відсутній

Якщо умови договору не змінилися (тобто він і далі повністю відповідає пункту 14.1.52 прим. 1 ПКУ), коригувань в обліку страхувальника не буде. Однак за сумою страховки, яка залишилася до кінця дії договору, у частині, сплаченій підприємством, у колишнього працівника виникає додаткове благо в натуральній формі. Це благо підлягає оподаткуванню ПДФО з застосуванням коефіцієнта та військовим збором.

Якщо умови договору змінюються (тобто договір перестає відповідати зазначеному пункту), підприємству слід також визначити податкові різниці — збільшити фінансовий результат згідно з п. 123 прим. 1 ПКУ на суму раніше визнаних витрат із застосуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ. Це стосується сум попередньо сплачених платежів за період, що настає після місяця звільнення. Якщо умови не змінено - коригування немає, є лише дохід застрахованої особи у вигляді додаткового блага.

В даному випадку слід подбати про те, з яких виплат стягнути ПДФО та військовий збір, оскільки працівник звільняється, і остання виплата, з якої можна стягнути податок (бо сплата підприємством за свій рахунок також є додатковим благом), — це розрахункова виплата при звільненні.

Отже, якщо тільки нарахоовуєтся ПДФО та ВЗ, то проведення будуть Дт661Кт6411,642, де ПДФО стягується з суми, яка приходиться на період з місяця, наступного за звільненям, до кінця діїї страховки, за які сплатило підприємство, помноженої на натуральний коефіцієнт 1,21951, а військовий збір - з "голої" суми, без коефіцієнта. Утримуємо за рахунок працвника. Якщо він вже звільнився і виплат не буде, то краще щоб колишній працвник компенсував такі суми податків.

Відповідно до листа ДПС https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/603784.html

Підпунктом 14.1.52 прим. 1 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що договір добровільного медичного страхування – це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

....

Статтею 123 прим. 1 ПКУ встановлено, що якщо....порушуються .вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим ст. 123 прим. 1 ПКУ, то платник податку – страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим ПКУ.

Договір довгострокового страхування життя, договір медичного страхування чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, в якому страхувальником є роботодавець, може передбачати:

► зміну страхувальника (роботодавця) на нового страхувальника, яким може бути або новий роботодавець, або застрахована особа, у разі звільнення застрахованої особи;

► зміну страховика на нового страховика.

При цьому така зміна страхувальника (страховика) повинна підтверджуватися тристоронньою угодою між страхувальником (страховиком), новим страхувальником (страховиком) та застрахованою особою.

Отже, ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування відносно договорів добровільного медичного страхування та страхування додаткової пенсії у разі якщо застрахована особа – працівник вже не має трудових відносин із страхувальником.

Якщо при звільненні працівника строк дії договорів добровільного медичного страхування чи страхування додаткової пенсії, не змінюється і такі договори не припиняються до завершення свого мінімального строку дії, то коригування, передбачене ст. 123 прим. 1 ПКУ, не застосовується.

Коригування, передбачене ст. 123 прим. 1 ПКУ, застосовується до договорів добровільного медичного страхування чи страхування додаткової пенсії у тих випадках, якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим підпунктами 14.1.52 прим. 1 та 14.1.52 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!