Заголовок тимчасово відсутній

В даному випадку, оскільки ви не є платником ПДВ, коло питань пов'язаних із нюансами виставлення рахунків за послуги. значно звужується. Але, передусім є головний для подібних послуг пункт ПКУ - це пункт 292.4 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=135.2.1.15.#n7038

292.4. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Виходячи з роз'яснень ДПС, наданих для юридичної особи-платника єдиного податку (в консультаціїї https://sumy.tax.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68580.html), та з даних узагальнюючої податкової конслультаціїї, яка є на сьогодні нормативним актом (УПК 610 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0610837-12#Text ), приходимо до висновку, що всі особливості визначення складу послуг стосуються виключно оподаткування ПДВ, яке має свої власні особливості у разі, якщо в трійці експедитор-замовник-перевізник хтось з учасників є нерезидентом. Всі ці особливості нівелюютсья, якщо експедитор (тобто посередник) не є платником ПДВ. Таким чином, всі три запропоновані варіанти мают право на життя - але - тільки у разі, якщо відповідне встановлене догвором. Договір - ось на що слід звернути увагу.

Тому пропонуємо зайти з іншого боку. Що таке рахунок? В українському законодавстві це не є первинний документ, таку позицію зайняли податкові органи в листі ДФСУ № 2608/О/99-13-01-02-14/ІПК. Згідно з роз’ясненням Мінфіну, яке він надав у листі від 27.11.2006 №31-34000-20-23/25136, рахунок-фактура не є первинним документом бухгалтерського обліку, бо має лише інформативний характер і не фіксує будь-яку господарську операцію, розпорядження або дозвіл на проведення госпоперації. До того ж форма рахунка-фактури не належить до типових форм, затверджених Держкомстатом, а його застосування не передбачене нормативно-правовими актами. (Мова зараз не йде про рахунки інвойси в міжнародних догворах. про які були окремі роз'яснення.)

Тому, пропоную зосередитися не на інформаційному документі - рахунку, а на експедиторськосму договорі. На відміну від рахунку, який взагалі ніде не зазначений в нормативному законодавстві, тобто він взагалі нічим не регалментується, - договір з експедитором досить ретельно прописаний в профільному Законі https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1955-15#n49

Стаття 9. Договір транспортного експедирування та його виконання

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є:

відомості про сторони договору:

для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України;

вид послуги експедитора;

вид та найменування вантажу;

права, обов'язки сторін;

відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили;

розмір плати експедитору;

порядок розрахунків;

пункти відправлення та призначення вантажу;

порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта;

строк (термін) виконання договору;

а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

міжнародна автомобільна накладна (CMR);

накладна СМГС (накладна УМВС);

коносамент (Bill of Lading);

накладна ЦІМ (CIM);

вантажна відомість (Cargo Manifest);

інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Отже, з цієї статті зрозуміло, що в договорі - має бути визначено - 1)вид послуг, та 2)плату експедитору. Оскільки рахунок певною мірою відтворює форму договору (адже він інформує клієнта про належну сплату за договірні послуги, надаючи в основному лише інформацію про платіжні реквізити та є своєрідною вимогою оплати) - то в ньому, так само як договорі, має бути виділене те, що в вказано в догворі: вид послуг еккспедитора та вартість таких послуг (те, що ви називаєте "перевиставлено"), та окремо - розмір плати експедитору

Раніше до 2020 року, за існування старої редакцї ГКУ, рахунок міг вважатися (згідно тодішньох редакіїї ст181) скороченою формою договору. Якби він діяв - взагалі б не було питань зараз - як виставляти рахунок: в ньому мало б бути в скороченій формі те саме,що в договорі, а в договрі - те що в статті 9 Закону Про транспортно-експедиторську діяльність. Але і зараз, виходячи з інформаційної ролі рахунку, ми можемо вважати, що рахунок не може виставлятися на зміст послуг, відмінних від договору. А що в договорі має бути - див. статтю 9 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1955-15#n49.

Отже, вважаю, якщо договір укладено в суворій відповідності до ст. 9 профільного Закону,

то має бути окремо виставлено ("перевиставлено" ) послуги сторонніх осіб та окремо - плата експедитору, тобто - окремими рядками.

Раді допомогти, звертайтесь ще!